УДК 37.02:811.11:355
Н. В. Берестецька, О. В. Герасимюк,
Національна академія Державної прикордонної служби України (м. Хмельницький)
Проблема інтеграції навчання у вищому військовому навчальному закладі важлива і сучасна, як для теорії, так і для практики. Її актуальність обумовлена новими вимогами щодо підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей, а також динамічними процесами в сфері науки, техніки та виробництва. Сучасна вища військова освіта спрямована на формування високоосвіченої, інтелектуально розвинутої особистості майбутнього офіцера з розумінням глибини зв’язків явищ та процесів професійної діяльності. Слабкий зв’язок між предметами спричиняє значні труднощі у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей до іншомовного професійного спілкування, заважає ефективно виконувати службові завдання тощо.
Багато вітчизняних та зарубіжних вчених (Є. Глінська, Б. Тітова, Д. Данилюк, Л. Капічнікова, В. Максимова, В. Філіппов та ін.) досліджували значення міжпредметних зв’язків під час навчально-виховного процесу у середній та вищій школі, а також зосереджували увагу на аналізі інтегрованих уроків з різних навчальних дисциплін. Проте проблема правильної організації інтегрованого навчання у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей до іншомовного професійного спілкування потребує детальнішого аналізу.
Мета дослідження полягає у поясненні поняття та значенні інтегрованого навчання у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників інженерних спеціальностей до іншомовного професійного спілкування, а також аналізі бінарних вправ, які використовуються під час інтегрованих занять.
Аналіз психолого-педагогічної літератури [1–7] дав нам можливість визначити, що інтегроване заняття – це заняття, яке проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Його проведення забезпечує формування в курсантів професійних навичок, цілісної системи уявлень про майбутню професійну діяльність; сприяє поглибленню та розширенню знань майбутніх офіцерів-прикордонників, діапазону їх практичного застосування до процесів виконання службових завдань.
Особливої уваги набуває проблема підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до іншомовного професійного спілкування, зокрема курсантів немовних спеціальностей. Так, майбутні інженери потребують специфічних іншомовних навичок, а саме: знання професійної термінології, типових скорочень та кліше, навичок письмової комунікації, а також усного спілкування в межах виконання службових завдань. Викладач англійської мови не в змозі одноосібно ефективно виконати такі навчальні завдання, тому під час вивчення професійно спрямованих тем з дисципліни «Англійська мова» (наприклад тема «Технічні засоби охорони кордону» тощо) виникає нагальна необхідність залучення спеціалістів технічних галузей.
У процесі підготовки та проведення інтегрованого заняття з іноземної мови з теми «Технічні засоби охорони кордону» беруть два викладачі: викладач англійської мови, який є ведучим, а також викладач технічних дисциплін, який виконує консультативну функцію. Їх завдання полягають у: визначенні змісту та обсягу навчального матеріалу з тих навчальних предметів, які вони викладають, відповідно до поставлених цілей та завдань інтегрованого уроку; вибір форм і методів реалізації навчального матеріалу; виділення об’єктивно існуючих зв’язків між базовими знаннями, які можна інтегрувати [6].
При цьому необхідно враховувати специфіку кожного навчального предмета та його можливостей у розкритті загальних законів, теорій, ідей, які є інтегруючою основою кількох навчальних предметів [4]. У нашому випадку це дві навчальні дисципліни: «Англійська мова» та «Автомобільна підготовка та експлуатація автомобільної техніки».
Необхідна також координація діяльності та дій викладачів у процесі підготовки та проведення інтегрованого заняття. У ролі координатора виступає ведучий викладач з даної проблеми. До його обов’язків входить перш за все конструювання змісту дидактичного матеріалу, визначення його оптимального обсягу й ролі кожного викладача на занятті, засобів їх взаємодії та активізації діяльності курсантів під час заняття, раціональної технології реалізації змісту інтегрованого заняття, досягнення мети [3].
Структура інтегрованого заняття зумовлюється поставленими цілями та завданнями; детермінується змістом навчання, особливостями діяльності викладачів та курсантів. Оскільки інтегроване заняття – це в основному заняття систематизації та узагальнення знань, умінь і навичок курсантів [7], та його оптимальною структурою буде: повідомлення теми, цілей та завдань заняття; мотивація навчальної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників; актуалізація та корекція опорних знань; повторення й аналіз основних фактів, подій, явищ; творче перенесення існуючих знань і навичок курсантів у новій ситуації; узагальнення та систематизація навчальних досягнень курсантів, основних ідей та наукових теорій, предметів, що є складовими інтегрованого заняття.
Технологія проведення інтегрованого заняття може бути різною. Це залежить від цілей, завдань і змісту заняття, способів діяльності, ситуацій, що виникають у процесі його проведення. Традиційно вона така: повідомлення теми, ознайомлення курсантів з цілями та завданнями навчального заняття, вступне слово ведучого викладача чи курсанта, спілкування викладачів та курсантів, доповнення, опанування, рецензування, підбиття підсумків заняття.
Важливу роль у підвищенні ефективності інтегрованого заняття такого типу відіграє його навчально-матеріальне та технічне оснащення (демонстраційні матеріали та прилади; матеріали для проведення дослідів, спостережень; аудіовізуальні засоби, таблиці, графіки, схеми, інструкції, тренажери, дисплеї тощо).
Ведучий викладач під час заняття забезпечує високу організацію та дисципліну курсантів, їх самостійність, активність, ініціативність, демократичність, тактовність та етику спілкування. При цьому велике значення має інтегрована діяльність «активних» учасників заняття (курсантів і викладачів). Глибина, новизна, логічність і послідовність їх повідомлень, своєчасна корекція навчально-пізнавальної діяльності курсантів у ході заняття, поєднання зусиль «активних» і «пасивних» учасників (інформаторів і слухачів) сприяє реалізації поставлених цілей та завдань інтегрованого заняття.
Підбиття підсумків інтегрованого заняття робить ведучий викладач разом з курсантами [2]. Алгоритм їх дій приблизно такий: співвідношення реально досягнутих результатів з поставленими цілями та завданнями заняття, повідомлення про реалізацію змісту заняття (повністю, частково, не реалізовано); оцінка кращих повідомлень курсантів з точки зору інтеграції знань; аналіз недоліків у діяльності курсантів і виявлення резервів підвищення ефективності інтегрованого заняття, рівня навчальних досягнень курсантів.
У процесі спостереження та аналізу інтегрованого заняття слід сконцентрувати увагу на таких параметрах: визначення педагогічно доцільної теми інтегрованого заняття з урахуванням об’єктивно існуючої основи змісту вивченого матеріалу з різних навчальних предметів [5]; постановка й реалізація мети та завдань заняття, мотивація навчально-пізнавальної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників; раціональність вибору змісту навчального матеріалу викладачами різних предметів, що забезпечує інтеграцію навчальних досягнень курсантів, системність і глибину їх знань; раціональний вибір методів і засобів організації навчально-пізнавальної діяльності курсантів; раціональність технології проведення інтегрованого заняття; інтеграція зусиль «активних» і «пасивних» учасників у процесі реалізації поставлених цілей та завдань інтегрованого заняття [1]; реалізація функціональних обов’язків ведучого викладача у процесі заняття; підбиття підсумків інтегрованого заняття та оцінка його ефективності [4].
Експериментальні дослідження, спостереження, опитування викладачів ВВНЗ, а також власний педагогічний досвід дозволяють нам стверджувати, що інтегроване заняття, що об’єднує діяльність викладачів різних дисциплін, дійсно дозволяє в значній мірі активізувати навчальний процес та встановити дієві міжпредметні зв’язки.
Так, зупинимося на короткому плані інтегрованого заняття та його основних розділах.
Тема: Технічні засоби охорони кордону.
Заняття: Будова автомобіля.
Вид заняття: Комбіноване інтегроване заняття.
Цілі та завдання заняття: Освітня – узагальнити та систематизувати знання щодо будови автомобіля засобами іноземної мови; розширення професійних знань, кругозору. Виховна – залучити курсантів до виконання службових обов’язків, сконцентрувати увагу майбутніх офіцерів-прикордонників на сучасному етапі розвитку науки і техніки, а саме на стані технічних засобів охорони кордону. Розвиваюча – сформувати потребу в отриманні знань не лише в традиційній формі, але й в повсякденній практичній діяльності.
Обладнання: підручники, аудіо- та відеозаписи, тестові завдання, ілюстративний матеріал, картки.
Технічні засоби навчання: локальна комп’ютерна мережа, мультимедійне обладнання, принтер.
План проведення уроку
1. Організаційний момент. Рапорт чергового. Викладач перевіряє присутність слухачів, їх зовнішній вигляд, готовність до заняття. Викладач англійської мови (на англійській мові) повідомляє тему заняття, знайомить курсантів з коротким планом заняття.
2. Основна частина. Уведення в іншомовне середовище. Повторення вивченого матеріалу щодо номенклатури транспортних засобів, а також будови автомобіля (При необхідності пояснення відбувається українською мовою і здійснюється викладачем технічної дисципліни). Вивчення нового лексичного матеріалу (Семантизацію технічних термінів слід здійснювати пояснювально-ілюстративним методом за допомогою зорових опор (дошки, роздаткового матеріалу, ТЗН тощо), а також шляхом перекладу лексичних єднань на українську мову. Вживання лексики в іноземній мові ілюструється прикладами). Робота з текстом професійного спрямування. (Роботу з текстом рекомендується розпочинати після перегляду (прослуховування) інформаційних повідомлень з теми англійською та українською мовами). Проведення ділової гри (Проведення конференції відбувається із залученням експертів. Також рекомендується викладачеві призначити курсанта для здійснення усного послідовного перекладу під час драматизації діалогів. За наявності часу під час заняття рекомендується курсантам розширити репліки, трансформуючи діалогічні висловлювання в монологічні).
3. Заключна частина. Курсанти повинні показати вміння узагальнювати отриману інформацію, робити висновки та відповідати на поставлені запитання. Викладачі підводять підсумки заняття та оцінюють відповіді курсантів.
ВИСНОВКИ
Таким чином, інтеграція навчальних дисциплін в межах ВВНЗ – не механічна діяльність, а складний процес, що вимагає змін у змісті навчальних предметів, посилення в них спільних цілей та теоретичних концепцій. Можливість імплементації принципів інтегрованого навчання дозволяє найбільш раціонально підійти до процесу підготовки курсантів до іншомовного професійного спілкування, а отже посилює мотивацію, сприяє формуванню готовності до ефективного виконання службових завдань в майбутньому, а також вихованню всебічно розвиненою особистості майбутнього офіцера-прикордонника.
Під час аналізу кінцевого результату інтегрованого заняття оцінюються не лише знання, вміння, навички, але і діяльність курсантів щодо оволодіння ними навчального матеріалу на основі креативності, самоорганізації, розвитку колективізму та відповідальності.
Результат роботи викладачів оцінюється за наступними якісними характеристиками: взаємодія з курсантами, увага розвитку загальноосвітніх вмінь та навичок, розвиток зацікавленості навчальними дисциплінами, організація колективної роботи, розвиток особистості майбутнього офіцера-прикордонника.
ЛІТЕРАТУРА
1. Глинская Е. А., Титова Б. В. Межпредметные связи в обучении / Е. А. Глинская, Б. В. Титова. – Тула. – 1980. – 44 с.
2. Данилюк Д. Я. Учебный предмет как интегрированная система / Д. Я. Данилюк // Педагогика. – 1997. – № 4. – С. 24 – 28.
3. Капичникова Л. Н. Межпредметные связи в обучении языкам / Л. Н. Капичникова // Русский язык в национальной юколе. – 1986. – № 10. – С. 7.
4. Максимов Г. К. К дискуссии об интеграции школьных предметов. / Г. К. Максимов. // Педагогика. – 1996. – № 5. – С.114 - 115.
5. Максимова В. Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы / В. Н. Максимова. – М.: Просвещение, 1986.
6. Максимова В. Н., Межпредметные связи в обучении / В. Н. Максимова, Н. В. Груздева. — М.: Просвещение, 1987. – 123 с.
7. Филиппов В. Интеграция: дань моде или реальная потребность? / В. Филиппов //Учительская газета. – 1998. – № 3. – С. 6 – 7.