УДК 378.147:372.881.1 – 004.3

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ГУМАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

О. С. Черняхович,

Національний університет «Києво-Могилянська Академія» (м. Київ)

 

Постановка проблеми. Українське суспільство знаходиться на переломному етапі свого розвитку. Він характеризується переоцінкою цінностей, критичним переосмисленням та подоланням того, що перешкоджає подальшому розвитку. Найвищим гуманістичним сенсом соціального розвитку стає закріплення ставлення до людини як найважливішої цінності буття.

Гуманізація як шлях забезпечення найважливіших потреб кожної людини, розкриття її індивідуальності та самобутності, створення умов для її гармонійного розвитку і вдосконалення є бажаною нормою міжлюдських взаємин, критерієм зрілості суспільства. Це знайшло віддзеркалення в таких важливих документах, як Закон України «Про освіту», державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття», Національна доктрина розвитку освіти. Саме тому гуманізація освіти розглядається як найважливіший соціально-педагогічний принцип, який відображає сучасні суспільні тенденції побудови функціональної системи освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання гуманізації освіти завжди було й залишається предметом ґрунтовних досліджень філософів, педагогів, психологів, починаючи від стародавніх часів до сучасності. Питання гуманізації освіти знайшло місце в роботах таких учених, як Г. Балл, В. Буряк, В. Буцевицький, С. Гончаренко, І. Зязюн, Т. Буяльська, Г. Климова, І. Котова, М. Красовицький, М. Лазарєв, К. Левківський, Ю. Мальований, В. Моляко, Л. Мун, А. Підласий, І. Підласий, І. Прокопенко, В. Пікельна, О. Савченко, С. Смирнов, А. Сущенко, Л. Теліженко, Г  Токмань, Є. Шиянов, І. Якиманська та інших. Проте не було окреслено загальної картини гуманізації в поєднанні її найважливіших засад в умовах інформатизації освіти.

І хоча значний освітній потенціал інформаційних технологій є всесвітньо визнаним, недостатньо вивченими залишилися фактори гуманізації освіти, бракує й визначення на їх основі науково обґрунтованих способів гуманізації навчального процесу засобами цих технологій.

Метою статті є вивчення ролі та потенціалу застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для гуманізації процесу формування готовності до професійного спілкування, іншомовного зокрема.

Виклад основного матеріалу. Одним із головних системоутворювальних принципів освіти є принцип її гуманізації, який, на думку В. Краєвського, передбачає, що «всі розділи педагогіки повинні в руслі модернізації освіти обґрунтовувати, розкривати і конкретизувати способи його реалізації у змісті освіти та в освітньому процесі» [5, С. 15]. Другим загальним принципом є принцип інформатизації освіти, який ставить на меті створення інформаційного простору, що виконує навчальні функції. За М. Жалдаком: «Вивчення і обґрунтування необхідних напрямків використання ІКТ у навчальному процесі слід вважати одними з найважливіших педагогічних проблем, зокрема, проблем гуманізації навчального процесу (і всієї освітньої системи) та гуманітаризації освіти. Розв’язання цих проблем є соціально-значущими завданнями педагогічної науки» [2, С. 8-9]. Одним із пріоритетів сучасної освітньої парадигми за Національною доктриною розвитку освіти, є впровадження нових інформаційних технологій [7, С. 139]. Розв’язання завдань інформатизації освіти дає змогу переходу освітніх установ на новий, сучасний рівень, якого вимагає гуманістична парадигма.

І хоча поняття «інформаційні навчальні технології» не є новим для педагогіки, адже усі технології належать до інформаційних, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації стосовно певної предметної галузі знань, на цьому етапі розвитку суспільства в це поняття вкладається новий зміст, який привнесло використання технічних засобів інформатизації навчального процесу (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, різноманітних електронних пристроїв тощо).

Проаналізувавши значення ІКТ в освіті в роботах А. Андрєєва, В. Бикова, Л. Білоусової, А. Гуржія, М. Жалдака, Ю. Жука, А. Єршова, В. Кінелева, Ч. Кларка, Ю. Машбиця, Н. Морзе, С. Пейперта, І. Роберт, Т. Тихонової, Б. Щербакова та інших, ми дійшли висновку, що нові ІКТ – це сукупність педагогічних принципів, методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією із форм реалізації мети та змісту сучасної парадигми гуманізованої освіти.

І. Роберт визначає такі педагогічні цілі застосування ІКТ [9, С. 5]:

Розвиток особистості студента, його підготовка до комфортної життєдіяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства.

Реалізація соціального замовлення.

Інтенсифікація всіх рівнів освітнього процесу системи безперервної освіти.

У свою чергу, Ч. Кларк [3, С. 3-10] вважає, «що ІКТ, якщо вони застосовуються як слід із належним ефектом, справляють величезний вплив на навчальну діяльність школярів». Цей вплив виявляється:

¾      у покращенні результатів навчання студентів і в поглядах на самих себе як на суб’єктів навчання, що сприяє підвищенню впевненості в собі;

¾      у збільшенні кількості напрямів діяльності, у яких можливий прояв здібностей студентів;

¾      у підвищенні відповідальності тих, хто навчається, бо самоконтроль забезпечує більшу самодисципліну;

¾      у формуванні навчальних навичок через підвищену мотивацію, стійку концентрацію і розвиток навичок мислення та могутнього впливу в галузі корекційної освіти;

¾      у радикальній зміні природи стосунків між студентом і викладачем і, відповідно, стилю викладання і стилю навчання.

М. Семенов теж указує на те, що «особливість системи навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій полягає в технічній природі інформаційних технологій... Технічна природа інформаційних технологій і загальнолюдська природа поняття «гуманізм» не суперечитимуть одна одній, якщо в основу методів використання інформаційних технологій в освіті покласти принцип пріоритету інтересів особи» [10, С. 7-9], тобто гуманістичний принцип.

Будь-яка педагогічна технологія має певний спектр дії. Так, інформаційні технології розв’язують завдання інтенсифікації навчання, підвищення його ефективності та якості освіти, інтеграції предметних галузей знань, розвитку творчого потенціалу, комунікативних дій, умінь експериментально-дослідницької діяльності студента тощо.

Інформаційні технології надають можливість забезпечити високий науковий рівень навчального процесу на основі таких найважливіших принципів гуманізації освіти як фундаменталізація та гуманітаризація знань, завдяки повноті надання інформації та збільшення її обсягу, аналітико-синтетичним можливостям нових інформаційних технологій, мобільному доступу до наукових та довідкових матеріалів будь-якого рівня, здатності оперативного поновлення навчальної інформації, системності, послідовності, документальності й достовірності навчального матеріалу.

Інформаційні технології створюють умови для реалізації таких важливих складових гуманізації навчального процесу, як індивідуалізація та диференціація навчання, що здійснюються через урахування психофізіологічних відмінностей студентів; через самостійність вибору студентом завдань, варіантів тестів, які пропонуються навчальними комп’ютерними програмами; через надання можливості пошуку реалізації особистої траєкторії навчання: за темпом навчання та варіативністю навчального матеріалу.

Інтерактивність комп’ютерних технологій є запорукою втілення такого важливого принципу гуманізації освіти як діалогізація. Засоби ІКТ дають можливість реалізовувати різноманітний за формою та змістом діалоговий зв’язок, а саме: інформативний, довідковий, консультативний, результативний, вербальний, невербальний (діалог у вигляді «внутрішньої мови» (Л. Виготський)) тощо. «Найважливішою рисою, що виділяє комп’ютер серед інших дидактичних засобів, є те, що його використання дозволяє працювати в інтерактивному режимі, що означає активне експериментування» [11, С. 94].

Без підвищення пізнавального інтересу і формування у студента позитивної мотивації опанування знань та індивідуальної спрямованості на самоосвіту неможлива реалізація діяльнісного принципу гуманізації освіти.

Це зумовлює розгляд використання інформаційних технологій з метою активізації такого важливого чинника навчального процесу як мотивація. Важлива умова формування позитивної мотивації – створення проблемних ситуацій, котрі викликають нові пізнавальні мотиви, і рішення яких веде до подолання невпевненості, яка найчастіше є наслідком негативного минулого досвіду. «Не виникає жодних сумнівів, що використання інформаційних технологій... призводить до суттєвих змін у психіці, перетворює пізнавальні та мотиваційно-емоційні процеси, діяльність і спілкування людини, свідомість і міжособистісні взаємини» [12, С. 110-111].

Суттєвою дидактичною складовою педагогічних програмних засобів у навчальному процесі є наочність. Комп’ютер як універсальний дидактичний засіб за рахунок комплексного, динамічного, цікавого подання матеріалу (графіка, звук, текст, різнокольоровість, анімація) дає змогу викладачу інтенсифікувати навчальний процес, сформувати позитивну мотивацію, зацікавленість. Інформаційні технології позитивно впливають і на емоційну компоненту мотивації набуття знань. Комп’ютерні навчальні програми передбачають створення ситуації успіху, коли студент досягає гарних результатів у навчанні, бо без радості успіху, без розуміння доступності знань неможливий результативний навчальний процес. Цю думку висловлювали такі видатні педагоги-гуманісти, як Я. Коменський, В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі та ін.

Позитивна мотивація лежить в основі реалізації такого важливого дидактичного чинника гуманізації як пізнавальний інтерес студента. «Найпотужнішим джерелом пізнавальної активності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників є нині нові інформаційні технології» [8, С. 40]. Використовуючи навчальні комп’ютерні програми при викладанні того чи іншого предмета, викладач створює ситуацію творчого пошуку, чим сприяє підвищенню пізнавальної активності студента, яка формується через зацікавленість, мету, потреби тощо. Крім того, застосування засобів ІКТ відповідає гуманістичній парадигмі і тим, що вони сприяють як накопиченню знань, так і спонукають до їх постійного надбання.

Гіпертекстовість структури понятійної частини електронних навчальних програм, їх гіпердовідковість сприяють підвищенню міцності засвоєння знань, умінь, навичок. Міцність знань, умінь, навичок сама по собі не є характерним дидактичним показником гуманізації. Міцність розуміється як «зберігання в пам’яті вивченого матеріалу, який, за даними психологів, характеризується повнотою і тривалістю, легкістю безпомилковістю відтворення» [1, С. 214].

Інформаційні технології виділяються серед інших педагогічних технологій спроможністю сприяти розвиткові самоосвіти. Суть інформаційних технологій полягає у створенні «умов для розвитку здатності до самоосвіти шляхом організації дослідницької творчої навчальної роботи учнів, спрямованої на інтеграцію та актуалізацію знань, отриманих з різних предметів» [4]. Шлях від навчання до самоосвіти, від освіти до самоосвіти – це шлях до формування самосвідомої творчої особистості, а саме це є реалізацією головної мети реального процесу гуманізації освіти.

Варто звернути увагу на ще одну важливу рису гуманізації навчального процесу засобами ІКТ, що полягає в усуненні суб’єктивізму під час навчання та оцінювання навчальних досягнень студентів. В. Ярмак стверджує, що «впоратися з такими труднощами може допомогти комп’ютер. Використовуючи комп’ютер, ми можемо скоротити навантаження на викладача, ліквідувати залежність викладу матеріалу від настрою викладача, його особистих стосунків з конкретними учнями» [13, С. 49].

Попри переваги інформаційних освітніх технологій перед традиційними формами навчання, ми маємо все ж визначити, що інформаційні технології є тільки важливою компонентою цілісного педагогічного процесу, тобто «мають бути складовою частиною сучасних технологій навчання» [6, С. 88-89].

ВИСНОВКИ

Розглянувши гуманістичну спрямованість засобів ІКТ, можемо зробити такі висновки:

Засоби ІКТ при педагогічно обґрунтованому використанні справляють реформувальну, активізовану дію на чинники гуманізації навчання, наповнюють їх новим змістом, спрямовуючи навчальний процес у нове інформаційне русло;

З огляду на виділену нами структуру готовності до професійного іншомовного спілкування (єдність п’яти компонентів, а саме мотиваційного, когнітивного, комунікативного, рефлексивного та технологічного (інформаційно-комунікаційного)), засоби ІКТ задовольняють вимоги та сутність кожного із компонентів готовності, а отже повинні використовуватись у процесі формування останньої.

ЛІТЕРАТУРА

1.        Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б. С. Кобзарь, Г. Ф. Кумарина, Ю. А. Кусый и др. Под ред. В. А. Онищука. – К.: Рад. шк., 1987. – 351 с.

2.        Жалдак М. І. Педагогічний потенціал комп’ютерно-орієнтованих систем навчання математики / М. І. Жалдак // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова. – Випуск 7. – 2003. – С. 316.

3.        Кларк Ч. Информационные и коммуникационные технологии: революция в образовании / Ч. Кларк // Информатика и образование. – 2003. – № 4. – С. 310.

4.        Кравченко В. Ф. Проблемы и перспективы реализации информационных компьютерных технологий обучения / В. Ф. Кравченко // ИТО-2002.

5.        Краевский В. В. Научное исследование в педагогике и современность / В. В.Краевский // Педагогіка. – 2005. – № 2. – С. 1320.

6.        Мадзігон В. М., Бурда М. І. Пріоритетні напрями педагогічних досліджень / В. М. Мадзігон, М. І. Бурда // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 3 (20). – С. 8889.

7.        Національна доктрина розвитку освіти // ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. – К., 2000. – С. 137155.

8.        Непомняща Т. Нові інформаційні технології в старому світі гри / Т. Непомняща // Відкритий урок. – 2001. – № 2324. – С. 4042.

9.        Роберт И. В. О понятийном аппарате информатизации образования / И. В. Роберт // Информатика и образование. – 2002. – № 12. – С. 26.

10.     Семенов М. А. Гуманізація навчально-виховного процесу в старших класах загальноосвітніх середніх шкіл в умовах інформаційних технологій: Автореф. дис. ... канд. пед. наук (13.00.01) / Луган. держ. пед. ун-т ім. Т.Шевченка. – Луганськ, 2001.

11.     Смірнова-Трибульська Є. М. Використання комп’ютера при навчанні математики в польській школі / Є. М. Смірнова-Трибульська // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. – Випуск 7. – 2003. – С. 9399.

12.     Тихомиров О. К. Психология и інформатика. Социальные и методологические проблемы информатики, вычислительной техники и средств автоматизации (материалы круглого стола) / О. К. Тихомиров // Вопросы психологии. – 1986. – № 9. – С. 110111.

13.     Ярмак В. А. Компьютер как средство гуманизации обучения / В. А. Ярмак // Гуманизация науки и образования: материалы научно-методической межвузовской конференции. – Харьков, 1991. – С. 4952.