УДК 811.111’374
В. А. Драбовська,
Вінницький державний педагогічний університет (м. Вінниця)
У сучасній лінгвістиці загальноприйнятим вважається факт присутності в культурі й мові кожного народу універсального (загальнолюдського) і національно-специфічного. Процес ефективної міжкультурної комунікації стає можливим завдяки присутності універсальних значень у різних мовах. У той самий час у будь-якій культурі є притаманні лише їй одній культурні значення, закріплені в мові, моральних нормах, переконаннях, особливостях поведінки тощо, які ускладнюють процес міжкультурного порозуміння і потребують всебічного лінгвокультурологічного дослідження. Репрезентація результатів лінгвокультурних студій у навчальному тлумачному словнику є цікавим лексикографічним завданням, виконання якого можливе на рівні створення спеціалізованого лінгвокультурологічного словника, який відображав би культурний простір американської нації.
Мета статті: розглянути ціннісно-світоглядну основу американської лінгвокультури у вигляді ключових концептів як лексикографічний матеріал з можливістю його репрезентації у проектованому лінгвокультурологічному словнику американського варіанта англійської мови.
Для будь-якого лінгвокультурологічного дослідження актуальним є визнання впливу специфіки мови (мовної картини світу) на характер культурно-мовної спільноти (лінгвокультури). Саме звернення до досліджень мовної особистості як носія універсальних та національно-специфічних культурно-мовних і комунікативно-діяльнісних цінностей, знань, установок та поведінкових реакцій певного етносу сприяло вивченню особливостей формування лінгвокультурної специфіки духу народу, тобто національної лінгвокультури.
У структурі мовної особистості особливе місце належить світогляду як «системі поглядів на світ і місце людини у ньому, що визначає її ставлення до цього світу, інших людей, себе самої і формує її особистісні структури. Світогляд визначає соціальне самопочуття, самосвідомість особистості, її ціннісні орієнтації, оцінки й поведінку [9: с. 429]. Як сукупність поглядів людини на навколишній світ, світогляд, перш за все, пов'язаний з його філософським осмисленням, що передбачає наявність історично сформованого оцінного ставлення до світу. Ціннісну основу будь-якого світогляду не можна відокремити від цінностей культури, в рамках якої вона сформувалася. Орієнтація на ціннісні основи культури є невід’ємною умовою об’єктивного вивчення взаємозв’язку мови і культури в лінгвокультурології.
З лінгвістичної точки зору найбільший інтерес представляють ціннісні прояви, зафіксовані в мові – перш за все в її лексиці і фразеології. Як спробу комплексного осмислення цінностей у мові В. І. Карасик пропонує модель ціннісної картини світу [3]. Лінгвокультурологічний аналіз ціннісної картини світу певної лінгвокультурної спільноти дає змогу визначити характер взаємодії світу й людини в межах певної лінгвокультури. При цьому досліджується ієрархія цінностей, типова для певної національної культури, вивчається характер відображення ціннісних пріоритетів у мові. Належність до певної культури визначає менталітет народу і створює ті вихідні установки, на яких базується комунікація з представниками інших культур. Прагнення пізнати особливості нації, а також загальний інтерес до проблем міжкультурної комунікації не могли не стосуватися однієї з найчисленніших із націй світу – американців. Свідоцтвом такого інтересу слугує велика кількість робіт, написаних російськими, вітчизняними та зарубіжними авторами. Ми не будемо обговорювати тут питання про правомірність використання поняття «американська нація», а зауважимо лише, що наше дослідження спирається на положення, згідно якого визнається існування американської нації як окремої спільноти з власною культурою, характером і самосвідомістю.
Дійсно, культура нової нації на новому континенті розвивалася на англосаксонській основі: британські переселенці, що прибули до Північної Америки на початку ХVII ст., привезли з собою не тільки мову, але й систему цінностей. На думку Й. Річмонда, великі простори і розмаїття природних умов примусили представників американської нації мислити масштабно – think big [17: с. xxi]. Освоєння американцями Заходу і звичка відчувати себе частиною великої нації зумовили самоідентифікацію американців і їхнє ставлення до інших народів. Будучи освоєною представниками Західної Європи, Америка опинилася включеною до складу західної (європейської) цивілізації, яка згодом набула певних рис і перетворилася на євро-американську цивілізацію. Причому у межах своєї країни і в масштабах цивілізації сприйняття понять Схід та Захід американцями суттєво відрізняються. У США Схід (the East) – це північно-східна частина США від штату Мен до штату Меріленд, яка асоціюється з епохою освоєння Америки, традиційним способом життя, старомодними ідеями і т. ін. Відповідно, Захід (the West) для американців – це штати південного заходу, Скалистих гір і тихоокеанського узбережжя, що асоціюються з піонерами, ковбоями, індійцями, лібералізмом, вільнодумством, нетерпінням умовностей, неформальним стилем поведінки тощо. Однак, знаходячись у Європі, американці говорять про Схід і Захід як європейці.
О. А. Леонтович зазначає, що, незважаючи на суттєвий вплив культур-джерел, несправедливо розглядати американську культуру як європейську, пересаджену на новий ґрунт [4: с. 106]. З іншого боку, наявність спільних рис між цими двома культурами зумовлена їх належністю до західного цивілізаційного типу і тому не можна заперечувати певної спільності, притаманної британській та американській культурам, оскільки обидві належать до англомовних країн.
Самі американці традиційно описували свою культуру як «плавильний казан» (melting pot), у якому злилися в одне ціле культури різних етнічних груп. В основу цього визначення лягла метафора письменника початку ХХ ст. Ізраіля Зангвіла, що акцентувала увагу як на здатності американського суспільства приймати безперервні потоки іммігрантів, так і на ідеї злиття американців різного походження в єдину націю зі спільною мовою і спільними культурними цінностями. Однак серед соціологів побутує думка про те, що концепція «плавильного казана», яка видається уособленням демократичної ідеї, насправді є ідеологією домінантної групи WASP (White Anglo-Saxon Protestant), адже така ідеологія призвела до вживання поняття «чужинець» (alien) по відношенню до корінних мешканців континенту – індійців та мексиканців. Упровадження терміна «preferred immigrant» супроводжувало непомірні квоти для імміграції аж до 60-х рр. ХХ ст., коли найбільшу перевагу надавалося Англії, що, у свою чергу, призвело до «англо-конформізму» (Anglo-Conformity). Як результат, найвищого статусу набули ті групи іммігрантів, які найбільше наблизилися до «англо-моделі», що може пояснити роль англійської мови в усьому подальшому розвитку американського суспільства. Внаслідок проведених соціологічних і політичних досліджень сучасні США заперечують концепцію «плавильного казана», а феномен культурного плюралізму в Америці набув нових метафор: «salad bowl», «tossed salad», «pizza» та ін., у яких підкреслюється єдиний культурний простір зі збереженням яскраво виражених етнічних особливостей.
Дослідниками виявлено різні характерні риси американської нації. Г.С. Гаджиєв вказує на патріотичну відданість жителів колоній Британській Імперії практично до кінця ХVIIІ ст. [1: с. 9] Проте, вже в останню третину ХVIIІ ст. у загальних рисах склалися суттєві фактори, що сприяли формуванню американської нації: спільність території, на якій колоністи разом проживали вже понад півтора століть, і яка була суттєво відірвана від Британії; спільність економічних інтересів, що протистояли економічним інтересам Британської імперії; спільність мови. На цьому тлі почала формуватися американська нація зі специфічною для неї національною свідомістю.
Традиційні характеристики американської нації складаються з таких рис: індивідуалізм і здоровий глузд, прагматизм і підприємництво, раціоналізм і матеріалізм, динамізм і конформізм, егалітаризм і демократизм, ідея американської винятковості і культу успіху. Практично будь-який опис американського характеру починається з дослідження індивідуалізму як основної риси американської нації. З точки зору універсального і національного цікавим є підхід Т.Ю. Ма, яка пропонує розглядати індивідуалізм як складову національної самобутності взагалі, як загальне по відношенню до будь-якої нації і як особливе – по відношенню до американської нації [7: с. 42].
Так, можна говорити про індивідуалізм як рису британського характеру. Історично підтвердженим фактом є поява у Великій Британії Хартії Вільностей (the Great Charter, the Magna Carta) уже у ХІІІ ст., відповідно до якої закладалися підвалини розвитку індивідуалізму як національної особливості британців. Однак, на новому континенті, де доводилося освоювати територію і де у людини складалося відчуття, що вона здійснює «дещо, з чого виросте велике», сформувався особливий індивідуалізм. Американський індивідуалізм трактується як прагнення розраховувати тільки на свої сили й можливості. Він стає суспільно значимим явищем: саме індивідуалізм слугував стимулом економічного підприємництва і набуття приватної власності, відкрив шлях до багатства, що розглядається як добробут, щастя, зручності та моральність життя. При цьому американець – не просто індивідуаліст, він володіє значним громадським темпераментом, але темперамент тут походить саме від індивідуалізму; саме індивідуалізм диктує суспільну і громадську активність, саме він закликає до повстання проти соціального і політичного тиску [11; 2; 4; 5]. Ще однією рисою формування особливого типу індивідуалізму є протестантський індивідуалізм [8].
Окремим проявом індивідуалізму можна вважати комплексне поняття «privacy», що означає як особистий простір, так і право на невтручання у приватне життя. Про важливість цього поняття в американській системі цінностей свідчить його розповсюдження в усіх сферах життєдіяльності американця: сім’я, робота, спілкування з людьми тощо. У цьому ж ряду з поняттям «privacy» стоїть інший принцип морального виховання американця – приватна власність та її захист (trespassing law).
Ми не випадково виділяємо перш за все американський індивідуалізм, оскільки, як і багато інших дослідників, вважаємо, що ця провідна характеристика лежить в основі інших особливостей американської нації. Так, індивідуальні зусилля і здібність до індивідуального змагання, які матеріально виражалися у володінні та придбанні приватної власності, пізніше перетворилися на закони конкуренції. Уже за часів Бенджаміна Франкліна американці стали поділяти людей на перспективних (тих, що подають надії) і ні. Налаштування на успіх, згідно якому у такому відкритому суспільстві як американське, будь-яка людина, спираючись виключно на свої власні зусилля і енергію, здатна домогтися високого становища, є центральним елементом ідеї «американської мрії»: система життєвих завдань американця є культом, що веде до успіху. Успіх – центр цієї системи [6: с. 184]. Якщо розглядати «американську мрію» як систему цінностей, успіх займає вершинне положення у такій ієрархії цінностей. У свою чергу освіта, зокрема вища, може бути однією зі складників успіху. Ґрунтовна освіта та успіхи у її здобутті є однією з цінностей, що складають «Американську мрію», яка, об’єднує такі риси американців як підприємництво, динамізм, ініціативність, матеріалізм і прагматизм, що є складниками культу успіху.
Хоча ідея успіху в основних рисах була сформульована у 40-50-ті рр. ХХ ст., своїми коренями вона сягає ще настроїв перших поколінь колоністів, які розвинулися у те, що пізніше назвуть «духом піонерської нації», «духом першопрохідців», який відрізняв образ американської думки з кінця ХVIII ст. У ході просування у глибину континенту пошуки йшли одночасно з розширенням меж пізнання, матеріальний і духовний розвиток йшли поряд. Природним у таких умовах стало прагнення визначати прогрес ступенем економічного росту та рівнем розвитку виробничих відносин; утилітарна спрямованість американської культури стала закономірністю, історично і соціально зумовленою необхідністю [13]. На новому континенті природні, історичні і психологічні фактори найбільш повно сприяли вільному розвитку рис ділової людини. Свій внесок у цей процес внесла й релігія, а саме протестантизм.
Релігія є значимим фактором формування національного характеру взагалі та американського зокрема. Так, у протестантизмі, і зокрема у його кальвіністській течії, традицією якої є етика досягнень, етика успіху, вбачають базу капіталізму. Саме здібність діяти плідно в будь-яких умовах, що так високо ціниться протестантами, вчила наполегливості, впертості, невтомному заповзяттю. Упевненість у тому, що успіх у роботі є ознакою Божої Благодаті, привела до створення нового прагматичного суспільства, у якому власність і гроші стали мірилом праведності, чеснот, ознакою Божої обраності людини, що свідчить про домінування матеріальних цінностей над високими етико-інтелектуальними орієнтирами [11: с. 53]. Протестантська етика висунула перед людиною як головні життєві орієнтири «мирське служіння» і «мирський аскетизм», чеснотами яких уважалися добровільна праця, чесність, скромність у побуті, суворість поглядів, раціональне і дбайливе накопичення майна на благо сім’ї. Ці етичні вимоги сприяли формуванню таких характерних рис американського суспільства, як раціоналізм, прагматизм, підприємництво, орієнтованість на досягнення цілей, прагнення до матеріального статку, практичність і бажання бути ефективним.
Успіхи й досягнення у різних сферах не тільки об’єднували північноамериканські колонії, але й суттєво відображалися на формуванні високої самооцінки нації, на яку також здійснювала вплив ідея американської винятковості. Думка про винятковість, що виникла на ранішніх етапах існування соціуму й уперше відображена у мові як доктрина «очевидної долі» (manifest destiny), стала провідною в ідеології та політиці молодої держави і здійснила великий вплив на світогляд наступних поколінь. Дух обраності, ідеї очевидності долі й месіанства (sense of mission), що були присутні на всіх етапах формування американської нації, стали темою багатьох досліджень [12, 14, 15, 16, 18].
Нарешті, говорячи про особливості американської нації, її культуру й характер, неможливо не відзначити таку типову рису, як демократизм (егалітаризм), який А. де Токвіль виділив у якості стержневої риси американського характеру і основи американського суспільства [10]. Концепція зрівняльності була покладена в основу державної політики у ХVIII ст. Егалітаризм став принципом організації громадського життя, будучи затвердженим батьками-засновниками. «Всі люди створені рівними» («All men are created equal») – проголошується у Декларації Незалежності. У ХVIII ст. егалітарна система надала рівні можливості тим, хто освоював західні території, створивши тим самим передумови для подальшого розвитку суспільства вільного підприємництва як однієї з основ американського способу життя. У ХІХ ст. егалітаризм як принцип організації проявився, насамперед, у національній політиці і культурі (культурний плюралізм) і у сфері суспільних взаємовідносин (конформізм).
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи нарис особливостей американської нації з позицій її національної культури й менталітету, які втілилися у ключових національних лінгвокультурних концептах, ми вважаємо за необхідне включити їх до макроструктури проектованого навчального тлумачного лінгвокультурологічного словника американського варіанта англійської мови, у якому вони будуть належним чином описані з метою формування в україномовного користувача лінгвокультурної компетенції, необхідної для ефективної міжкультурної комунікації з носіями зазначеного мовного варіанта.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гаджиев К. С. Американская нация: национальное самосознание и культура. – М.: Наука, 1990. – 240 с.
2. Ерасов Б. С. Социальная культурология. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 350 с.
3. Карасик В. И. Культурне доминанты в языке // Языковая личность: Культурные концепты. Волгоград; Архангельск, 1996. – С. 3 – 15.
4. Леонтович О. А. Русские и американцы: Парадоксы межкультурного общения. – Волгоград: Перемена, 2002. – 435 с.
5. Леонтович О. А. Россия и США: Введение в межкультурную коммуникацию. – Волгоград: Перемена, 2003. – 399 с.
6. Лернер М. Развитие цивилизации в Америке. Образ жизни и мыслей в Соединенных Штатах сегодня: в 2-х т. Т. 2. – М.: Радуга, 1992. – 575 с.
7. Ma Т. А. Национальное самосознание в контексте языка и культуры (на материале американского варианта английского языка): Дисс… канд. филол. наук:10.02.04 / Ма Татьяна Юрьевна. – Москва, 2001. – 186 с.
8. Мухтасипова Э. М. Влияние протестантизма на формирование американского характера: Автореф. дисс… канд. филос. наук: 09.00.06 / Э. М. Мухтасипова. – МГУ им. М. В. Ломоносова. – М., 1995. – 24 с.
9. Новейший философский словарь: Классика. Неоклассика. Постнеоклассика. – Минск: Интерпрессервис, Книжный Дом, 1999. – 1279 с.
10. Токвиль А. де. Демократия в Америке. – М.: Изд.-во «Весь Мир», 2000. – 560 с.
11. Туганова О. Э. Поиск сбалансированности. // Американский характер. Традиция в культуре. Очерки культуры США. – М.: Наука, 1998. – С. 19 - 67
12. Berns E. The American Idea of Mission. – New York: Columbia University Press, 1957. – 385 p.
13. Dodds J.W. Life in Twentieth Century America. – New York: Copricon Book Edition, C.P. Putman’s Sons, 1973. – 256 p.
14. Lipset S.M. The First New Nation. – New York: Basic Books, Inc., 1963. – 366 p.
15. Ney R.B. This Almost Chosen People. – Arbor: University of Michigan Press, 1966. – 374 p.
16. Potter D.M. People of Plenty. – Chicago: University of Chicago Press, 1956. – 271 p.
17. Richmond Y. From Nyet to Da: Understanding the Russians. – Yarmouth, Maine: Intercultural Press, 1996. – 191 p.
18. Tuveson E.L. Redeemer Nation. – Chicago: University of Chicago Press, 1968. – 238 p.