УДК 374.4
І. В. Фольварочний,
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих (м.Київ)
Проблема дослідження. Вивчення просвітянського досвіду європейських країн у сфері організації взаємодії держави і громадських організацій сьогодні особливо актуальне для нашої країни. До актуальних наукових проблем належать: європейські тенденції розвитку освіти дорослих, просвіта дорослих як сучасна освітянська тенденція, просвітництво як стратегія діяльності європейських громадських організацій в сфері освіти дорослих.
Просвітницька діяльність громадських організацій виходить за межі визначених у статутах напрямків громадської роботи своєю участю в міжнародних проектах, в акціях волонтерів, тренінгах, тижнях освіти дорослих, конференціях, симпозіумах.
Особливе значення в цьому контексті має проблема адаптації до національних законодавств основних нормативних документів міжнародних конференцій з питань освіти дорослих (Данія, Ельсінор, 1949 р.; Канада, Монреаль, 1960 р.; Японія, Токіо, 1972 р.; Франція, Париж, 1985 р.; Німеччина, Гамбург, 1997 р.; Бразилія, Белем, 2009 р.), яка здійснювалась відповідно до національних традицій, ідей та цінностей розвитку національної системи неперервної освіти.
Основана частина. На початку ХХІ століття простежується динаміка розвитку європейської освіти дорослих: у зміні основних провайдерів – від меценатів та добровільних організацій – і до коледжів, університетів, де організовано забезпечується фахова підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації дорослого населення. Йдеться, передусім, про «університети третього і четвертого віку». При цьому зростає значення дистанційної освіти. Розвиток творчої, суспільно активної особистості – провідна мета освіти дорослих. Світова тенденція збільшення людей пенсійного віку посилює значення освіти дорослих.
До основних сучасних тенденцій світового розвитку, що зумовлюють істотні зміни у сфері освіти дорослих, слід віднести:
¾ прискорення темпів розвитку суспільства і як наслідок – необхідність підготовки людей до життя в сучасних умовах;
¾ перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства;
¾ розширення масштабів міжкультурної взаємодії;
¾ виникнення і зростання глобальних проблем;
¾ демократизацію життя суспільства;
¾ розширення можливостей політичного і соціального вибору;
¾ динамічний розвиток економіки, зростання конкуренції.
При цьому проблематика просвітницької діяльності європейських громадських організацій у сфері освіти дорослих, а також пов’язаної з цим педагогічної освіти фахівців у сфері андрагогіки в європейських країнах знайшла лише часткове висвітлення у зарубіжних дослідженнях та не знайшла у вітчизняних. Систематизація наукових знань у цій сфері відноситься до періоду науково-технічної революції другої половини ХХ століття, коли значно розширилася сфера формальної та неформальної освіти дорослих, що спонукало появу спеціальних досліджень з питань підвищення ефективності навчального процесу, осмислення традиційної педагогічної проблематики з позиції ідей неперервної освіти.
Розвиток державно-громадського управління освітою дорослих в цілому, вдосконалення її окремих напрямків залежать від конкретних об'єктивних умов:
¾ ставлення суспільства та владних структур до освітньої діяльності дорослого населення, яке визначає ідеологію і державну політику в цій сфері;
¾ структуризації системи освіти дорослих, а також розвитку її управлінських структур;
¾ формування освітніх програм і вибору найефективніших технологій їх реалізації.
Аналіз сфери освіти дорослих та розвитку громадського руху показує, що освіту дорослих доцільно вивчати на міждисциплінарному рівні в трьох відносно самостійних аспектах: як соціально-педагогічне явище; як процес, що розвивається в часі під впливом певних об'єктивних чинників, та як соціальний інститут. У першому випадку освіта дорослих розглядається як чинник соціалізації і засіб досягнення певного рівня освіти, загальної культури й професійної компетентності, відповідної соціальним і особистісним потребам людини як громадянина, суб'єкта навчальної і професійної діяльності. В іншому випадку, освіта дорослих досліджується як процес, вивчаються чинники її становлення й розвитку, особливості освіти дорослих на різних конкретно-історичних етапах; комплекс цілеспрямованих освітніх послуг, значення і завдання яких зумовлені об'єктивними потребами суспільства й особистості, що пропонуються різними освітніми установами.
Вивчення освіти дорослих як соціального інституту передбачає:
¾ виявлення взаємозв'язків освіти з іншими сферами життєдіяльності суспільства;
¾ визначення об'єктивних соціальних чинників, що зумовлюють розвиток освіти дорослих на певних конкретно-історичних етапах розвитку суспільства;
¾ розкриття соціальних функцій освіти дорослих;
¾ виявлення домінуючих пріоритетних функцій на певних етапах розвитку суспільства;
¾ вивчення стану і тенденцій розвитку освіти дорослих в умовах соціальних трансформацій.
Аналіз нормативно-правового забезпечення сфери освіти дорослих різних країн свідчить про його багатоманітність [1, c. 431 – 452]; зокрема, відсутність єдиних світових стандартів та єдиних підходів, не вироблено єдиної стратегії.
Інтернаціоналізація та схожість термінології освіти дорослих у технологічно розвинутих країнах зумовлена аналогічними соціально-економічними процесами в цих країнах. Провідною тенденцією історичного розвитку освіти дорослих є її змістовне й організаційне відособлення, розширення установ, призначених виключно для дорослого населення, урізноманітнення пропонованих ними програм та послуг.
Серед провідних тенденцій розвитку національної стратегії освіти дорослих із урахуванням світового досвіду можна виділити: розвиток нормативно-правової бази, посилення фінансової складової забезпечення ефективності функціонування системи неперервної освіти, проведення порівняльно-педагогічних досліджень цієї проблеми в контексті аналізу глобальних та національних проблем та історико-педагогічних традицій, єдності загальнолюдських та національних цінностей. Це сприяє визначенню та визнанню необхідності розробки національного стратегічного підходу до реформування національної системи неперервної освіти та освіти дорослих із урахуванням світового досвіду, усвідомленню ролі та місця громадських організацій, їхньої просвітницької діяльності у цьому процесі, визначенню пріорітетного значення ідеї розвитку громадянського суспільства, пошуку конструктивних шляхів розв’язання існуючих проблем шляхом удосконалення якості просвітницької діяльності громадських організацій в напряму навчання людини протягом усього життя, збереження та розвитку історичних освітніх надбань, подоланню суперечностей між вимогами сучасного суспільства до особистості, правового забезпечення функціонування національної стратегії системи освіти дорослих та необхідності врахування економічних і нормативно-правових проблем реалізації цього питання.
Фундаментальною проблемою в історії дослідження освіти дорослих можна визначити, за словами І. Савіцького, теоретизацію історії. Історія освіти дорослих не має своєї теоретичної основи, хоча є важливою для розуміння сьогодення і прогнозування майбутнього, оскільки вона не була розроблена як історія педагогіки, щоб мати власний об’єкт дослідження, який включається в її зміст[3, с. 23] .
У своєму дослідженні «Мислителі ХХ століття у сфері освіти дорослих» П. Джарвіс підкреслює, що освіта дорослих – це унікальна комбінація елементів знань різних мислителів, чиї праці є внеском у те, що ми називаємо «знання у сфері освіти дорослих» [2, с. 301]. На його думку, саме освіта дорослих повинна насамперед навчати людей активності.
Розвиток науково-дослідної роботи в сфері освіти дорослих простежується, передусім, в практичній діяльності європейських громадських організацій. Коротко охарактеризуємо основні просвітянські проекти, які здійснювались на початку ХХІ ст.
Проект «ALL» – Accreditation of Lifelong Learning (Акредитація протягом всього життя). Цей Проект було спрямовано на розробку підходу, щоб задовольнити існуючу потребу громадян ЄС у безперервній освіті та безперервному навчанні. Проаналізований досвід враховує практику країн-партнерів ЄС з метою вироблення рекомендацій з питань використання системи акредитації. Експериментальна частина цього проекту була зосереджена на вивченні іноземних мов та різноманітних можливостях навчання, оскільки цей напрямок є одним з найпоширеніших сфер безперервної освіти та безперервного навчання у європейських країнах, а тому є галуззю, де особливо необхідне забезпечення якості. Цей дворічний проект розпочався у жовтні 2003 року і здійснювався за підтримки Європейського Співтовариства в рамках програми «Леонардо».
Підвищення рівня розуміння необхідності навчання протягом в країнах ЄС життя сприяло зростанню галузі освіти підготовки дорослих як комплексної системи на європейському рівні, розробленої в межах партнерства, яке надає акредитацію та сертифікацію освіти і професійної підготовки поза системою формальної шкільної освіти. Зокрема, Ісландія виступає офіційним представником у сфері співробітництва між соціальними партнерами в секторі освіти, місцевої влади та інших зацікавлених сторін у галузі освіти і підготовки кадрів. Основним напрямком діяльності цієї країни є збір і поширення інформації з метою сприяння передачі знань і компетенцій з різних питань, а також заохочування співробітництва. Громадські організації Ісландії організовують різні заходи в галузі освіти на національному рівні, зокрема – щорічний тиждень з безперервного навчання. Ця країна бере активну участь у європейських проектах і є національним контактним центром для СЕДЕФОП і ЄВРОПАСС.
Серед партнерів цього проекту – Італійська студія Partner E Progetto, яка є некомерційною організацією у сфері соціального співробітництва в галузі соціальних послуг. В основі її діяльності – партнерство місцевих органів влади, асоціацій, добровільні послуги регіональних та національних і міжнародних організацій, сприяння співробітництву та активному партнерству.
Голландський партнер проекту – Lava Legato є некомерційною організацією, що розташована у Роттердамі. Вона спрямована на стимулювання міжнародної мобільності в підготовці кадрів і надання інформації і підтримки для людей, зацікавлених у діяльності за кордоном. Вона також організовує міжнародні проекти, спрямовані на розвиток культурного рівня проінформованості та розширення можливостей працевлаштування. Це – некомерційна організація, місією якої є сприяння діяльності організаціям в оптимізації їх людського капіталу в загальноєвропейський аспект.
Проект «ALLLE» означає діяти локально протягом усього життя. Це мережа, що працює у п'яти містах ЄС: Римі, Гельсинки, Мальме, Афінах і Ньюкаслі, спрямована на: вдосконалення протягом усього життя через дії транснаціонального обміну досвідом і передовою практикою; встановлення рамок поточного співробітництва з метою сприяння розвитку стратегічного підходу до навчання протягом життя; сприяння підвищенню інноваційного потенціалу в кожному місті шляхом залучення нових учасників з приватного, державного та громадського секторів.
Основні напрямки діяльності цієї мережі складаються з практичних досліджень у партнерських країнах з метою підготовки тематичних досліджень, практики з використанням загального інструментарію для виявлення та оцінювання транснаціонального обміну досвідом за допомогою наставництва, тестування та обмінів між партнерами, проведення транснаціональних семінарів та конференцій.
Проект «Грамотність дорослого населення та участь в освіті» довів, зокрема, те, що десь 65 - 70% дорослого населення у Словенії можуть не здобути таку освіту, яка є необхідною умовою для рівноправної участі в сучасному суспільстві. Як видно з даних проекту, Словенія у цьому питанні відстає порівняно з багатьма іншими країнами. Грамотність дорослого населення та участь в освіті є основним завданням дорослого населення цієї країни. Даний Проект був частиною проекту «Міжнародне обстеження грамотності дорослого населення», який проводився протягом 1994 і 1998 років у двадцяти європейських країнах.
Проект «Освіта дорослих та участь в освіті» (Alpine) був спрямований на вивчення існуючого стану для дорослих людей в європейських університетах. Освіта дорослих в університетах включає в себе курси, які є професійно і непрофесійно організовані спеціально для дорослих людей у формальному та неформальному середовищі навчання.
Проект – «Розвиток освіти дорослих в європейській зоні» (BAEA) відкрив можливості для діалогу та обміну інформацією між науковцями, практиками в галузі освіти та професійної підготовки дорослих і політиків. Мета його полягала в тому, щоб проаналізувати соціальні та культурні фактори, що впливають на формування компетенції та кваліфікації в галузі освіти дорослих. Партнерами проекту виступили Датська школа виховання (Університет м. Орхус – Данія), Талліннський університет (Естонія) та Лінкопінг (Linköping) університет (Швеція), а також Народний Університет Риму (Італія), SUHRS - багатопрофільний коледж університету Копенгагена (Данія), Естонська неформального асоціація освіти дорослих, Естонія та Brunnsvik народна школа (Швеція).
Розвинуті системи соціального захисту та неперервної освіти мають країни Європейського Союзу. Саме в них були створені та набули подальшого розвитку перші соціальні програми. Завдяки системам соціального захисту сучасні європейські економіки дістали назву соціально орієнтованих. Як свідчить досвід європейських держав, існування продуманої системи соціального захисту, що охоплює всіх громадян, не тільки поліпшує їхній добробут, розширює і зміцнює трудові ресурси країни, але й сприяє економічному зростанню і стабілізації політичної та соціальної ситуації в країні. Тим самим соціальний захист позитивно впливає на суспільство, сприяючи соціальній злагоді і забезпеченню загального відчуття соціальної захищеності його членів.
Проект «Мости» був спрямований на дослідження мови, культури і суспільства. Це проект співпраці у межах Європейської програми в галузі освіти (проекти – «Сократ», «Грундтвіг»). Проект «Мости» має сім організацій-партнерів у чотирьох країнах – Болгарії, Італії, Великобританії та Норвегії. Партнерами проекту виступили: Норвезька асоціація освіти дорослих (Naal), як координатор Норвегія (WEA-Осло), Норвегія (Регіональний інститут з досліджень в галузі освіти), Toscana (Irre-Тоскана) Італія.
Проект «Dare» був зосереджений на питаннях демократії та правах людини і започаткований у 2002 році в результаті виявлення недоліків існуючих механізмів неурядових організацій в Європі. Проект мав за мету удоконалити доступ до інформації, потенційних європейських партнерів, розвитку і підготовки кадрів, ефективного лобіювання.
Проект «Etgace» – трирічний міжнародний дослідницький проект, який виконувався у рамках П'ятої рамкової програми Європейського союзу. Консорціум складався з установ-партнерів із шести європейських країн: Університету Суррей (Школа навчання), Сполучене Королівство, Гельсінського університету (Департамент освіти, Фінляндії), Католицького університету, Nijmegen, Департаменту Дорослої та безперервної освіти (Нідерланди), Словенського інституту освіти дорослих, (Словенія, Любляна), Барселонського університету (Центр досліджень в галузі освіти дорослих, Іспанія), Католицького університету Левена (Департамент соціальної педагогіки, Бельгія).
Основною метою проекту було обстеження, пов'язане з такими чотирма ключовими елементами: проведенням огляду і аналізу використання понять «активна громадянська позиція і управління», а також характером політики в галузі освіти на європейському рівні та у країнах-партнерах, зокрема: підготовки до активної громадянської позиції в процесі роботи, в межах держави, громадянського суспільства і приватній сфері. Основними були три ключові аспекти: ідентичність, відповідальність та ефективність. Це дозволило можливість розробити основу для фахівців, щоб вони могли виявляти і розробляти ефективну стратегію діяльності формального, неформального та неофіційного секторів навчання, формування активної громадянської позиції та управління, а також розповсюдження отриманих результатів за допомогою довідників, опублікованих онлайнових матеріалів та освітніх заходів, налагодження партнерських зв'язків та інших форм співробітництва, підтримки професійних мереж освіти за активну громадянську позицію.
Проект «ЕІПЦ» – Європейська програма міжкультурної компетенції. Проект спрямований на розвиток транснаціональної ініціативи, основною метою якої є сприяння громадянському діалогу, взаєморозумінню, толерантності та спільним цінностями за допомогою навчання. Це об'єднує людей у всіх сферах життя. Цільовими групами проекту були представники етнічних меншин, добровільних і громадських організацій, місцева влада, поліція, служби соціального забезпечення та релігійні групи.
Проект «Оцінки та самооцінки у неформальній освіті» зосереджувався на створенні системи оцінки та самооцінки для студентів, викладачів та організацій, які працюють у сфері неформальної освіти. Мета цього проекту – сприяння проведенню нарад за участю викладачів з країн – учасниць проекту. Проект складався з серії семінарів, в яких, на основі конструктивного обговорення, викладачі з країн-партнерів приймали рішення про оцінку рівня знань, досягнутих учнями, які брали участь у проектах з питань самоврядування.
Проект «Інвестування в людей» став особливо відомим, зокрема, у Великобританії. Він спрямовувався на розробку критеріїв якості в галузі розвитку людських ресурсів, пов'язаних з роботою та особистісним розвитком співробітників.
Проект «Навчання в глобальному суспільстві» був запланований на двох припущеннях: про те, що освіта дорослих відіграє провідну роль у людських прагненнях, і те, що безперервне навчання має охоплювати як окремих людей, так і громади.
ВИСНОВКИ
Просвітницька діяльність європейських громадських організацій в сфері освіти дорослих – інноваційне поле наукової роботи для педагогів, андрагогів, представників громадських об'єднань. Досвід європейських країн свідчить, що просвітницька діяльність носить чітко визначений практичний характер, спрямований на вирішення конкретних проблем і залучення для цього різноманітних можливостей громад. Проектний досвід європейських країн може стати корисним і для розвитку громадянського суспільства в Україні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Griffin C. Lifelong Learning and Welfare Reform. International Journal of Lifelong Education 18, №. 6 (November-December 1999). – P. 431 – 452.
2. Jarvis P., ed. Twentieth Century Thinkers in Adult Education, London: Croom Helm, 1987.
3. Savicky Ivan. Toward a Typology of European Adult Education Historiography. CASAE History Bulletin, May, 1987. – P. 23.