УДК 93(477)

МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ

Л. П. Громова,

Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)

Концепція інформатизації навчального процесу, заснована на поєднанні традиційних і новітніх засобів навчання, передбачає поетапне, поступове впровадження у навчальний процес програмних засобів навчально-виховного призначення, раціональне поєднання традиційних методів та засобів навчання з сучасними інформаційними технологіями, що зрештою веде до підвищення ефективності навчання.

Досвід застосування комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання свідчить, що найефективнішою формою використання їх у навчальному процесі є включення до складу програмно-методичних комплексів (ПМК), тобто використання програмних засобів разом із супроводжуючими друкованими матеріалами, призначеними для викладачів, а також для студентів. Перехід до нових комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження, раціональне поєднання нових інформаційних технологій навчання з традиційними — складна педагогічна задача і потребує вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних, організаційних, навчально-методичних, технічних та інших проблем.

Основними серед цих проблем є:

¾ розробка науково-методичного забезпечення вирішення завдань інформатизації навчально-виховного процесу;

¾ підготовка педагогічних кадрів до використання в навчальному процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

¾ підготовка студентів до використання сучасних засобів навчально-пізнавальної діяльності;

¾ матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення навчальних закладів;

¾ розробка методик використання сучасних інформаційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення всіх без винятку навчальних дисциплін.

Безумовно, процес створення мультимедійного курсу з будь-якої дисципліни – трудомісткий процес, який потребує знання матеріалу дисципліни та методики його викладання, часу, і безсумнівно, певного рівня володіння комп'ютером. Але результат того вартий: лекції стають змістовнішими та наочними, за академічну годину можна викласти значно більший обсяг навчального матеріалу і переконливо його проілюструвати. Що стосується технічних засобів демонстрації такого курсу, то йдеться про стандартний комплект, який є в усіх інститутах Вінницького національного технічного університету. Він складається з ноутбука та мультимедійного проектора і широко використовується в період захисту дипломних робіт студентами як денної, так і заочної форм навчання, для доповідей на засіданнях вчених рад всіх рівнів, при проведенні різноманітних виховних заходів.

Щоправда, вимушена констатувати, що система постійного використання мультимедійного проектора створена тільки в Інституті електроенергетики та електромеханіки, де за замовленням викладача проектор встановлюється у будь-якій аудиторії інженером, відповідальним за використання технічних засобів навчання. В інших інститутах такої системи немає. Це означає, що нагальна потреба в ній поки-що не виникла.

Мультимедійний курс історії України може бути створений за допомогою досить простої у використанні програми Power Point, яка не вимагає від користувача ніяких спеціальних навичок. Це може бути добірка слайдів з авторським текстом, ілюстраціями, малюнками, таблицями та схемами. Отже, мультимедійна презентація — це багатофункціональний наочний інструмент. Можливість в одній презентації розмістити великий обсяг графічної, текстової та звукової інформації, безпосередньо вплинути на її хід дозволяє повністю сфокусувати увагу на вибраних викладачем важливих моментах, продемонструвати значно більший обсяг інформації та наочно довести свої аргументи.

Результативність презентації залежить не тільки від демонстрації ефективної графіки чи професійного відео. Для того, щоб були максимально задіяні усі можливі засоби представлення інформації, необхідно грамотно опрацювати зміст. Як правило, мультимедійна презентація містить три основні частини:

¾ заставка або вступна частина;

¾ інформативна частина;

¾ висновки.

Вступна частина — це динамічний та ефектний вступ, який носить емоційно спрямований характер. Задача цієї частини презентації — привернути увагу слухачів до ключових проблем лекції, зв`язати матеріал теми з попередніми лекціями, визначити актуальність та значення поставлених в лекції проблем.

Інформативна частина презентації оснащується детальною системою навігації, яка дозволяє продивлятися документи, фото- і відеоматеріали, графічні компоненти та схеми у тому порядку, який задав викладач.

Висновки подаються, як правило, як 1-2 заключні слайди, що містять узагальнення наведених в лекції матеріалів.

Характерні риси мультимедійної лекції

Лаконічність. Навчальний матеріал має бути поданий стисло та чітко. В презентації не повинно бути нічого зайвого.

Доцільність:

¾ кількість слайдів, необхідних для висвітлення теми, визначає сам викладач. Він обмежений виключно часовими межами. Щоб викладення навчального матеріалу не перетворювалося на скоромовку, кількість слайдів має бути невеликою;

¾ додаткові ефекти, які пропонує Power Point, не повинні перетворюватись на самоціль. Їх потрібно звести до мінімуму та використовувати тільки з метою привернути увагу глядача до важливих моментів демонстрації. Звукові та візуальні ефекти ні в якому разі не повинні виступати на передній план та перекривати корисну інформацію;

¾ кольорові рішення слайдів мають бути стриманими, щоб не відволікати студентів від змістовної частини лекції. Під час вибору стиля символів та кольору фону бажано користуватись готовими шаблонами.

Композиційна цілісність. Кожний слайд повинен являти собою необхідну ланку розповіді і працювати на загальну ідею презентації.

Наочність. Високий рівень наочності навчального матеріалу забезпечується шляхом широкого застосування різноманітних демонстраційних засобів. Висновки наукових досліджень свідчать, що при використанні візуальних демонстраційних засобів:

¾ імовірність переконати слухачів вища на 43%;

¾ ви зможете розповісти ту ж саму історію за час, менший на 25-40%.

Рис. 1. Титульний слайд мультимедійного лекційного курсу

Якщо зображення варте тисячі слів, це означає, що картинка еквівалентна восьми хвилинам розмови. Гарні демонстраційні засоби викликають інтерес, вносять ясність, підкріплюють докази, підсилюють те, що було сказано. Вони надають конкретну наочну форму тому, про що йдеться. При створенні демонстраційних засобів бажано враховувати наступні побажання:

¾ не захоплюватися деталями, підкреслювати основну ідею картинкою – вона ефективніша за слова;

Рис. 2. Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП)

¾ обов’язково використовувати колір. За використання кольору говорять цифри. Він прискорює запам’ятовування і згадування на 55-78%.;

¾ якщо можливо, перетворити цифри на діаграми та графіки. Діаграми – гарний спосіб показати складні структури або ідеї;

Рис. 3. Слайд з діаграмою

¾ широко застосовувати блок-схеми, які, у поєднанні з ефектами, що їх пропонує Power Point, дозволяють чітко, стисло та яскраво сформулювати характерні риси того чи іншого явища;

Рис. 4. Слайд із блок-схемою

¾ чудовим демонстраційним засобом з історії України можуть бути політичні карти, зокрема, карти військових дій.

Таким чином, різноманітні демонстраційні засоби — це, з одного боку, чудовий інструмент проектування змісту, з іншого, — ефективний засіб візуалізації матеріалу. Як відомо, людина запам’ятовує 10% з того, що читає, 20% з того, що чує, 30% з того, що бачить, 50% з того, що одночасно бачить і чує. Тому метод презентацій доцільно використовувати при структуруванні та поданні навчального матеріалу курсу «Історія України». Він дозволяє уникнути багатослівності, властивій багатьом підручникам з цієї дисципліни.

Крім того, створюючи лекційний курс з історії України, можна використати відеоматеріали, які з`явилися в останні роки. Це, передусім, проект «Країна. Історія українських земель», підготовлений телеканалом «Інтер» до 15 річниці незалежності України, який являє собою цикл науково-пізнавальних фільмів, присвячених історії України, (скачати безкоштовно — http://mediashare.com.ua/films/historykal/5019-krayina.-istorija-ukrayinskikh-zemel-2006-vsi.html); його поглиблений, більш деталізований наступник — проект «Історія України», серія історико-документальних фільмів «Невідома Україна» (108 серій), серії документальних фільмів «Великі українці», «Українські Державники», «Непрощені», створений кіностудією «Тоніс» фільм «Українська Революція. Втрачена держава» (2007), документальний фільм Єжі Гофмана «Становлення нації» та інші. 

За допомогою найпростішої безкоштовної програми VisualDub, яку завжди можна скачати в Бібліотеці безкоштовних програм (http://biblprog.org.ua/), будь-який, навіть не дуже досвідчений користувач дістає можливість різати відеоматеріали на фрагменти і використовувати тільки ту їх частину, яка становить інтерес для висвітлення даної теми курсу. В крайньому разі, якщо з програмою щось не склалося, можна запускати фрагменти за допомогою таймера, встановленого на будь-якому програвачі звукових, відео та графічних файлів (Windows Media Player, Winamp, VLC media player – всі безкоштовні).

ВИСНОВКИ

Створення мультимедійного лекційного курсу з будь-якої дисципліни – справа кожного конкретного викладача, який хоче, щоб його курс був цікавим та видовищним, краще сприймався та запам'ятовувався учнями чи студентами.

Перша проблема, яку треба вирішити викладачеві, – проблема психолого-педагогічна, тобто проблема подолання інерційності власного мислення, сумнівів щодо доцільності досить великої та творчої роботи зі створення мультимедійного курсу та своєї здатності з цією роботою впоратися.

Інформатизація навчального процесу – процес об'єктивний та незворотний. Тому включатися в цей процес, вивчати та застосовувати новітні технології навчання доведеться кожному. Важливо розпочати цей процес вчасно і з власного бажання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Паньков Д. В. Інтерактивні технології навчання. Організаційно-методичні аспекти. Методичний посібник – Донецьк: ДІПО ІПП, 2006. – 101 с.

2. Жук Ю. О. Теоретико-метологічні проблеми формування інформаційного освітнього простору України. [Електронний ресурс] / Ю .О. Жук // Інформаційні технології і засоби навчання. Електронне наукове фахове видання. – 2007. – Вип. 3. – www.ime.edu-ua.net/em3/emg.html.

3. Сисоєва С. Педагогічні технології: визначення, структура, проблеми впровадження / С. Сисоєва // Неперервна проф. освіта: теорія і практика (наук.-метод. журнал). – 2002. – Вип. 4 (8). – С. 69 – 79.

4. Бухарова Г. Д. Мультимедиа-технологии: происхождение, сущность, использование в учебном процессе / Г. Д. Бухарова, Д. А. Стариков // Педагогический журнал Башкортостана. – 2009. – Т. 23. – № 4. – С. 51 – 58.