УДК 378.141

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ВСТУПУ АБІТУРІЄНТІВ ДО ВНЗ УКРАЇНИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ

О. М. Гуцалюк,

Експерт з питань розробки, розвитку та впровадження

новітніх технологій навчання (РРВНТН) в Україні (м. Кіровоград)

 

Основні терміни та їх визначення. У цій статті наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Вища освіта – рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який грунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Вищий навчальний заклад (ВНЗ) – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) – процес визначення рівня навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) установами, що не залежать від загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.

Постановка проблеми. На сьогодні в Україні склалась така ситуація, коли здібним, успішним, талановитим, прагнучим навчатися і здобувати вищу освіту випускникам загальноосвітніх навчальних закладів з конкуруючою, а декому і з максимальною кількістю набраних, за підсумками ЗНО, балів складно реалізовувати свої задуми та мрії. Причинами такого явища є: недосконала система вступу абітурієнтів до ВНЗ України, відсутність затвердженої на законодавчому рівні повної, єдиної для всіх ВНЗ програми проведення вступної кампанії з урахуванням внутрішніх і специфічних особливостей ВНЗ (в залежності від їх профілю), невідокремлення і, як наслідок, створення нерівноправної ситуації для абітурієнтів, які вступають на загальних і пільгових умовах та низький рівень інформування майбутніх студентів. Все це призводить до виникнення численних порушень під час проведення вступної кампанії, що не тільки ускладнює роботу приймальних комісій, а й інколи, навіть руйнує майбутнє людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-теоретичні та практичні аспекти проблеми покращення процедури проходження ЗНО, питання розробки стратегії проведення вступної кампанії, її змісту та класифікаційних ознак відображені в публікаціях вітчизняних та зарубіжних авторів: Н. Біденко, А. Лішневської, В. Соколової, А. Кур’яна, В. Талашкевич, С. Гаращенко, К. Колтунової, А. Боруша, О. Садовенко та ін. Однак залишаються невирішеними питання вдосконалення системи та структуризації процесу вступу абітурієнтів до ВНЗ України за результатами ЗНО з урахуванням усіх особливостей у сучасних умовах, тому виникла необхідність подальшого дослідження даної проблеми.

Формулювання завдання. Метою данної статті є розроблення цілісної ефективної системи вступу абітурієнтів до ВНЗ України за результатами ЗНО з урахуванням усіх особливостей, визначення етапів і порядку проведення вступної кампанії та виокремлення чинників, що впливають на поведіну абітурієнтів під час подачі документів до приймальних комісій ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Невід’ємною частиною для функціонування та розвитку сучасної держави є інтелектуальне, високоосвічене, інформатизоване суспільство. Саме людина зі своїм високим професійним, науковим та практичним рівнем досвіду здатна сьогодні вирішувати найскладніші проблеми. І в основі цього лежить освіта – одна з найголовніших форм вкладень, надбання, рушійна сила технологій, індустріалізації, інноваційного процесу. Профорієнтаційний період особистості, як правило, відбувається під час формування визначеного індивіда, налаштованого на глибинне дослідження обраної ним сфери знань та подальше працевлаштування за цим напрямком. Тому дуже важливо не помилитися при виборі майбутньої професії. А в сучасних умовах зробити це є не так вже й складно, оскільки сама нині діюча система вступу абітурієнтів до ВНЗ України за результатами ЗНО часто підштовхує майбутніх студентів на хибні кроки.

Перша проблема, з якою зустрічаються випусники загальноосвітніх навчальних закладів, що успішно пройшли ЗНО та отримали спеціальні сертифікати з відповідною кількістю балів, при подачі документів до приймальних комісій ВНЗ – це участь у складному, відкритому, але не до кінця прозорому конкурсі на визначення рейтингу абітурієнтів за сумою балів поданих ними сертифікатів. Відомо, що його підсумком є оприлюднення рейтингової таблиці та осіб, які підлягають зарахуванню на державну та контрактну форми навчання, а також осіб, які не пройшли за цим конкурсом у зв’язку з недостаньою кількостю балів, набраних за результатами ЗНО. Детальний огляд даної ситуації свідчить про наступне: у вищезгаданому конкурсі беруть участь дві категорії абітурієнтів – на загальних і на пільгових умовах вступу, де остання у будь-якому випадку потрапить на перші місця рейтингової таблиці, оскільки має безпрецедентну перевагу, а рівень та якість знань в даному випадку не відіграє жодної ролі. Наслідком таких подій може стати відсутність можливості навчатися студенту, який набрав за результатами ЗНО максимальну кількість балів на обраній ним спеціальності на державній формі навчання через те, що пільговики витіснили його з-поміж рейтингу, а самі при цьому мають мінімальну кількість балів і знань відповідно. Суттєво додати, що на практиці саме більшість із категорії абітурієнтів на пільгових умовах вступу за підсумками проведення ЗНО набирає мінімально достатню для вступу кількість балів, при цьому обирає для подальношого навчання найпрестижніші спеціальності найкращих ВНЗ держави і всіма можливими способами спекулює своїми пільгами під час вступної кампанії. Про яку рівність прав і справедливість може йти мова?! Виходом із цієї ситуації є повне розмежування і відокремлення осіб, які вступають до ВНЗ на загальних і на пільгових умовах. Для перших умови вступу залишаються без змін за тими ж принципами рейтингу, де враховується найголовніше – знання. Що ж стосується пільгової категорії вступників, тут слід також запровадити свою рейтингову систему. І в першу чергу необхідно підняти поріг мінімальної кількості балів, необхідної для вступу до окремих ВНЗ. Потім треба запровадити систему окремого виділення кількості державних місць для пільговиків пропорційно між спеціальностями та ВНЗ і приймати на них лише тих, хто за рівнем знань знаходиться не нижче оцінюваного порогу «добре». Деяким представникам пільгових категорій в якості наполегливої рекомендації пропонувати альтернативні шляхи вступу до середніх, спеціалізованих, професійно-технічних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації або ж на спеціальності, яких потребує держава. Дуже хотілося, щоб представники пільгових категорій населення правильно зрозуміли постановку даної ситуації, тому що ніхто не має намірів зачіпати та обмежувати їх права, але і в один ряд з представниками на загальних засадах вступу, при нерівних умовах, їх теж ставити не можна. Тому для них і пропонується спеціальна, відокремлена участь у вступній кампанії.

В розрізі цієї ж проблеми є ще один важливий актуальний момент, коли при участі в конкурсі на визначення рейтингу абітурієнтів за сумою балів поданих ними сертифікатів, одному і тому ж самому випускнику дозволяється подавати документи до приймальних комісій в необмежену кількість ВНЗ. З одного боку таке явище є досить позитивним, але при його досліженні знайшлося чимало недоліків. І один з головних, про який далі йде мова, – це низький (мінімальний) рівень інформування абітурієнтів про перебіг і ситуацію в рейтинговій таблиці результатів та осіб, які підлягають зарахуванню, окремо, на державну та контрактну форми навчання, а також осіб, які не пройшли за конкурсом у зв’язку з недостаньою кількістю балів, набраних за результатами ЗНО. По завершенню конкурсу після оприлюднення результатів рейтингової таблиці, абітурієнти, які подавали свої документи одразу до декількох ВНЗ, мають змогу лише на власні очі побачити себе, особистий рейтинг і зайняте місце серед всіх учасників окремо по кожному ВНЗ та обрати найкращий з можливих варіантів для подальшого навчання. Час, витрачений на цю процедуру, може вимірюватися тижнями. Далі йде ще один складний процес, коли абітурієнтом, котрий обрав для себе кращий з варіантів, забираються документи з приймальної комісії, і рейтингова таблиця зміщується. Саме тут виникає велика кількість напружень як в роботі членів приймальної комісії, так і у самих вступників, які інколи не мають можливості вільного доступу до відкритої інформації про стан результатів рейтингової таблиці, цим самим іноді втрачаючи вагомі можливості. В такому випадку пропонується МОН України запровадити обов’язкове створення кожним ВНЗ інформаційної сторінки в мережі Інтернет з даними про стан рейтингової таблиці результатів та осіб, які підлягають зарахуванню, окремо, на державну та контрактну форми навчання, а також осіб, які не пройшли за конкурсом у зв’язку з недостаньою кількостю балів, набраних за результатами ЗНО, зі щоденним оновленням данних. Це значно спростить роботу приймальних комісій, хід подій вступної кампанії та надасть змогу абітурієнтам швидко прореагувати, вчасно зробити висновки та вжити відповідних заходів.

Другою головною проблемою випусників загальноосвітніх навчальних закладів, які успішно пройшли ЗНО та отримали спеціальні сертифікати з відповідною кількістю балів, є неврахування при вступі до деяких ВНЗ їх внутрішніх і специфічних особливостей (в залежності від профілю ВНЗ) на законодавчому рівні. Наприклад: наявність або повна відсутність в окремих ВНЗ додаткових умов для вступу, що має двобічне подальше вираження. З одного боку, це наявність таких умов, що значно ускладнює абітурієнту сам процес вступу до ВНЗ, ставить перед ним штучний бар’єр, перепони, які, по суті, він не зобов’язаний переборювати. Це є суттєвий недолік даної обставини, адже далі мають місце припущення про умисне запровадження адміністрацією в таких ВНЗ попередньозгаданих заходів, підозру в корумпованості, відхилення від норм законодавства та, як наслідок, небажаний негативний влив на імідж ВНЗ. Тому кращим варіантом вирішення цього питання є законодавче закріплення позбавлення права ВНЗ самостійного створення додаткових умов для вступу. Але є і друга сторона вираження даної проблеми – це відсутність, повний брак таких необхідних абітурієнтам тих самих додаткових умов для вступу до ВНЗ, але з урахуванням внутрішніх і специфічних особливостей (в залежності від профілю ВНЗ). Тут йде мова про особливі спеціальності та ВНЗ, де слід враховувати не тільки кількість набранних балів за результатами ЗНО, а й особистісні якості та характеристики кожного майбутнього студента. Це в першу чергу стосується таких напрямків як психологія, педагогіка, культура, мистецтво, естетика та релігія, хоча перелік можна було б продовжувати і далі. Людина не може навчатися на вчителя початкових класів у педагогічному університеті, якщо вона взагалі ненавидить дітей! Та це вже інша проблема, про яку буде зазначено далі. Виходом же із попередньої обставини є саме врахування при вступі на вищезгадані напрямки до ВНЗ усіх внутрішніх і специфічних особливостей на законодавчому рівні, застосування яких значно підвищило б рівень раціональності навчання студентів та подальшої роботи правильно підібраних і вихованих майбутніх фахівців, – творців нашої держави.

Третя, не менш важлива, проблема при вступі до ВНЗ в умовах сьогодення – це сукупність причинно-наслідкових чинників, що впливають на поведіну абітурієнтів під час подачі документів до приймальних комісій ВНЗ. Сучасні випусники загальноосвітніх навчальних закладів, які успішно пройшли ЗНО та отримали спеціальні сертифікати з відповідною кількістю балів, головною метою вступу до ВНЗ вбачають переважно державну форму навчавння і керуються виключно принципом превалювання результату над змістом. В даний час абітурієнти шукають для себе легкі шляхи вступу до ВНЗ, і їм стає байдуже де, як і на кого вчитися, суттєво, щоб безкоштовно. Це означає, що для них відходить на другий план потяг до вивчення тих наук, знання з яких вони будуть засвоювати, фах, отриманий по закінченню ВНЗ, врешті-решт, робота, яка теж може бути пов’язана зі здобутою спеціалізацією. А якщо у людини складеться ситуація, коли вибір державної форми навчання за спеціальністю, яка суперечить всім особистим життєвим пріорітетам, відіграє, за поважних причин, вагомішу роль, і вона віддасть перевагу цьому, замість того, щоб навчатися тому, чого бажає, то це буде свідомо зроблений хибний крок, одна з найбільших помилок її життя, але вона має право бути виправданою і, можливо, в подальшому виправленою. Вирішити цю проблему можна шляхом проведення серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів, починаючи з 8-х класів, щорічної цільової попередньої підготовчої спеціально-орієнтованої роз’яснювальної інформаційної кампанії про стан попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці в державі у розрізі спеціальностей та регіонів одночасно з моніторингом про вибір їхньої подальшої професії. Також для всіх бажаючих має бути вільний доступ до інформації про кількість державних та контрактних місць окремо по кожним спеціальностям та ВНЗ у межах ліцензованого обсягу. Основною метою таких заходів є своєчасне донесення інформації до майбутніх абітурієнтів про актуальність обраного ними фаху, ситуацію, яка очікуватиме їх на момент закінчення загальноосвітніх навчальних закладів та надання можливості завчасного реагування з боку випускників щодо перебігу подій під час вступної кампанії. Відповідно, знаючи на що сподіватися, можна зробити певні прогнози, підсумки, виконати необхідні дії та отримати запланований результат, зменшивши при цьому рівень напруги, схвильованості, ажіотажу.

ВИСНОВКИ

Враховуючи все вищезазначене, можна зробити висновок, що в умовах сучасності випускники загальноосвітніх навчальних закладів стикаються з різними проблемами під час вступу до ВНЗ за результатами ЗНО. Це призводить до виникнення численних порушень, що зумовлює необхідність швидкого реагування з боку держави, шляхом прийняття та впровадження єдиної для всіх ВНЗ програми проведення вступної кампанії з урахуванням внутрішніх і специфічних особливостей ВНЗ (в залежності від їх профілю), відокремлення абітурієнтів, які вступають на загальних і пільгових умовах та вживання відповідних заходів щодо своєчасного повного інформування майбутніх студентів.