УДК 378:331.101.262
БЕНЧМАРКІНГ ЯК НОВА СКЛАДОВА В ОЦІНЮВАННІ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ.
І. В. Гириловська,
Інституту професійно-технічної освіти АПН України, (м. Київ)
Постановка проблеми. Сьогодні в Україні, як і в усьому світі, на перший план виходить питання якості освітніх послуг. Як наслідок, професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ) стають зацікавлені у тому, щоб зробити свої послуги максимально привабливими для замовника.
Серед простих та дієвих інструментів удосконалення та підвищення ефективності управлінської діяльності, зокрема освітньої, все частіше використовується бенчмаркінг. Термін «бенчмаркінг» походить від англійського слова benchmark (початок відліку, еталонне порівняння, критерій). Зарубіжні словники трактують цей термін як «експертний стандарт», або «стандарт, за яким можна проводити вимір чого-небудь, давати йому оцінку».
В управлінській діяльності бенчмаркінг розглядається як особлива процедура введення в практику роботи навчального закладу технологій, стандартів і методів роботи кращих організацій. Але це не просте копіювання чужих ідей, а ефективний метод покращення діяльності навчального закладу, заснований на творчому ставленні до досвіду лідерів. Вперше цей метод був розроблений у 1972 році для оцінки ефективності бізнесу Інститутом стратегічного планування в Кембріджі (США), а з 1992 року його почали використовувати в управлінській діяльності вищої школи. В Європі він набув поширення з 1995 року, у Росії – з 2003 року. Для більшості українських керівників «бенчмаркінг» – це незнайоме слово, а еталонне порівняння сприймається не як метод управління, а як простий аналіз конкурентів або маркетингове дослідження.
Аналіз досліджень і публікацій. Проблемам використання бенчмаркінгу у сферах бізнесу та освіти присвітили свої праці зарубіжні науковці А. М. Карягін, Д. В. Маслов, Ю. В. Вилгіна [1], К. А. Забродська [2], Перані [3] та інші. Нажаль, в Україні прикладів використання даного методу майже немає. Саме цьому питанню й присвячена дана стаття.
Мета статті – розглянути поняття бенчмаркінгу, розкрити його структуру та методику проведення у сфері професійно-технічної освіти.
Виклад основного матеріалу. Бенчмаркінг має різні визначення. Класичним визначенням є слова засновника цього методу Роберта Кемпа: «Бенчмаркінг – це пошук найкращих методів, які приводять до покращення діяльності» [4]. Більш розгорнуте визначення дає екс-президент Американського товариства якості (ASQ) Грегорі Ватсон: «Бенчмаркінг – це процес систематичного і неперервного вимірювання: оцінювання власної діяльності та порівняння її з діяльністю організацій-лідерів з метою отримання інформації, корисної для самовдосконалення» [5]. В простому розумінні бенчмаркінг означає «вдосконалення самих себе, навчаючись в інших». З цього приводу Отто фон Бісмарк відмітив, що дурень той, хто вчиться на власному досвіді, бо краще вчитися в інших та уникати розплати за власні помилки.
За допомогою бенчмаркінгу проводиться зовнішня оцінка організації. Він використовується як інструмент стратегічного планування та прогнозування, в якому завдання визначаються не від досягнутого, а на основі аналізу показників конкурентів. Бенчмаркінг визначається також як:
¾ інструмент діагностики (засіб визначення якості);
¾ інструмент для самовдосконалення (інструмент менеджменту якості);
¾ метод навчання для покращення діяльності організації;
¾ неперервний процес, при якому порівнюється та вимірюється робота схожих закладів таким чином, що їхнім внутрішнім діям дається зовнішня оцінка.
Бенчмаркінг дозволяє дати відповідь на такі питання:
¾ Як ми працюємо у порівнянні з іншими?
¾ До чого ми повинні прагнути?
¾ Хто працює найкраще у визначених напрямках?
¾ Яким чином їм це вдається?
¾ Як ми можемо застосувати те, чим користуються інші?
¾ Як нам стати кращими кращих?
Успіх бенчмаркінгу полягає в чіткому виконанні певних структурних процедур. Схема, зображена на рисунку І, ілюструє спрощений підхід до циклів даного процесу.
Рис.1. Цикл бенчмаркінгу.
Методика проведення бенчмаркінгу передбачає такі етапи:
¾ Оцінка діяльності навчального закладу та виявлення «проблемних зон».
¾ Визначення предмету еталонного порівняння.
¾ Пошук еталону та вибір форми еталонного порівняння.
¾ Збір інформації.
¾ Аналіз інформації та розробка плану впровадження інновацій.
¾ Впровадження нових ідей у діяльність закладу.
¾ Повторна самооцінка та аналіз результатів.
Очевидно, що значна увага в даному процесі приділяється порівняльним операціям. Для них краще використовувати графічні способи зображення інформації. Відповідний графік, якщо він правильно побудований, являє собою особливий образ, який активізує процес аналітично-статистичного мислення. На допомогу логічним асоціаціям приходять органи зору, які серед усіх органів чуття мають найбільшу здатність засвоювати інформацію. Тому ефективним інструментом для здійснення порівняльного аналізу даних є діаграма Ківіата (радарна схема). Головне призначення радарної діаграми – це дати графічне уявлення про проблемні зони. Більш того, у порівнянні з іншими вона допомагає визначити, які області діяльності потребують покращення, а які функціонують нормально. Радарна діаграма дозволяє порівнювати системи за декількома параметрами (більше трьох). Параметри розташовуються через рівні кутові інтервали. На кожній осі ставиться одна точка, яка відповідає даній системі. Поєднання точок утворює контур, що є характеристикою системи. Рекомендується використовувати в діаграмі Ківіата не більше 12 осей, оскільки, з більшою кількістю показників важко працювати.
Для прикладу наведемо радарну діаграму порівняння потенціалу трьох ПТНЗ: Дніпропетровського ЦППРК, Київського ПЛ сфери послуг і Сімферопольського ВПУ ресторанного сервісу та туризму (Рис. 2). Діаграма побудована за параметрами, роль яких виконали індикатори ефективної діяльності ПТНЗ, які були розроблені й затверджені наказом МОН № 55 від 02.02.09 року [6], а саме:
1) відсоток випускників, які успішно закінчили навчання;
2) відсоток учнів, які отримали інтегровану професію;
3) відсоток роботодавців, які вважають достатнім освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки випускників;
4) відсоток занять професійно-теоретичної підготовки, що проводяться з використанням сучасного технологічного обладнання;
5) відсоток занять професійно-практичної підготовки, що проводяться з використанням сучасного технологічного обладнання;
6) відсоток педагогічних працівників, які мають педагогічні звання;
7) відсоток випускників, працевлаштованих за отриманою професією;
8) відсоток випускників, які закріпились на робочому місці після року роботи.
Числові дані взяті з інформаційно-аналітичної системи «Профтех», яка є інструментом збору, обробки, аналізу, зберігання та передачі інформації за індикаторами.
Рис. 2. Порівняння потенціалу трьох ПТНЗ.
Що конкретно може отримати ПТНЗ, використовуючи бенчмаркінг? По-перше, бенчмаркінг дає можливість ПТНЗ «побачити себе зі сторони» – об’єктивно проаналізувати свої слабкі та сильні сторони. По-друге, цілеспрямоване вивчення ПТНЗ-лідерів дозволить визначитися зі стратегічними орієнтирами для того, щоб бути на передовій. По-третє, бенчмаркінг дозволяє почерпнути нові ідеї як в організації навчального процесу, так і в сфері маркетингу освітніх послуг. По-четверте, бенчмаркінг є альтернативою традиційному стратегічному плануванню від досягнутого, відкриваючи можливість перейти до планування на основі аналізу показників конкурентів.
ВИСНОВКИ
Щоб забезпечити підготовку висококваліфікованих робітників, відчувати себе впевнено серед конкурентів, необхідно керувати навчальним закладом з урахуванням потреб та побажань усіх зацікавлених сторін, постійно вдосконалювати якість навчального процесу та послуг, які надаються. При цьому варто вибирати найбільш ефективні методи вдосконалення своєї діяльності, одним з яких є бенчмаркінг. Технологія бенчмаркінгу об’єднує в єдину систему розробку стратегії, галузевий аналіз і аналіз конкурентів. Найбільшою перевагою даного процесу є те, що організація вчиться змінюватися без серйозних порушень власної структури. Зважаючи на відсутність єдиного стандарту щодо його проведення, необхідно продовжити роботу над адаптуванням відомих світових моделей бенчмаркінгу до професійно-технічної освіти в Україні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Карякин А. М., Маслов Д. В., Вылгина Ю. В. Бенчмаркинг как эффективная стратегия повышения качества управления в сфере высшего образования // тез. докладов Всероссийской науч.-практ. конференции «Стратегические проблемы высшего образования». – Н.- Новгород: НИМБ, 2005. – 3 ноября.
2. Забродская К. А. Бенчмаркинг как инструмент анализа и выбора стратегии развития ИКТ / К. А. Забродская // Устойчивый рост национальной экономики: инновации и конкурентноспособность: материалы I междунар. науч.-практ. конф. аспирантов и молод. учёных, Минск, 15 – 16 декабря 2009 г. / Белорус. гос. экономич. ун-т; редкол.: Г.А. Короленок [и др.]. – Минск, 2009. – С. 64 – 67.
3. Перани Дж. Бенчмаркинг инновационной деятельности европейских стран / Дж. Перани, С. Сирилли. – Форсайт, 2008, № 1 (5) [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2009/05/29/0000330388/benchmarking.pdf. – Дата доступа 05.11.2009.
4. Camp R. C. Benchmarking. The Search for Industry Best Practices that Lead to Superior Performance. – ASQC Industry Press, Milwaukee, Wisconsin, 1989.
5. Watson G. H. Strategic Benchmarking: How to Rate your Company’s Performance Against the World’s Best. – New York: John Wiley, 1993.
6. Наказ МОН України від 02.02.2009 № 55 «Про затвердження індикаторів ефективної діяльності та методичних рекомендацій щодо їх впровадження» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://proftekhosvita.org.ua/uk/resources/documents/supply/?tags=&checkbox_4_21=on&date_day=&date_month=&date_year=2009. – Загол. з екрану.