УДК 378. 147(477)

ПРОБЛЕМИ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТИ ХХІ СТОЛІТТЯ

М. В. Реуцький, О. I. Калина,

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Інститут безперервної фахової освіти (м. Дніпропетровськ)

 

Освіта — основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і народжує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.

Що стосується розвитку освіти, то він дедалі набирає динамічного характеру. Зміна ідей, знань, технологій відбувається швидше, ніж зміна людського покоління [1], тобто на все життя неможливо навчити. Що ж робити?

Звичайно, треба змінювати функції навчального процесу в усіх навчальних закладах. Який навчальний заклад краще? Кожен відповість: «Той, який надає високого рівня знанням». На жаль, ця відповідь правильна лише частково, що і є однією з перших проблем освіти XXI століття.

У сучасних умовах актуальною є функція навчального процесу – навчити людину використовувати отримані знання у своїй практичній діяльності: професійній, громадсько-політичній та ін. [1].

Треба зазначити, що розробка технологій навчання у професійній освіті, які дозволили б підвищити ефективність підготовки спеціалістів у відповідальності з конкретною моделлю спеціаліста і особливостями його професійної діяльності, є актуальною у ВНЗ. Наприклад, широке впровадження інформаційних технологій у систему вищої освіти забезпечує оновлення змісту навчання та вдосконалення методів викладання дисциплін. Розширюється доступ до всіх рівнів освіти, реалізується можливість одержання вищої освіти тією частиною молоді, яка має брак коштів або фізичні вади, реалізується система безперервної освіти і т. д.

Використання комп`юторних технологій у ВНЗ є особливо важливим у контексті індивідуалізації навчального процесу у вищий школі, контролюючим засобом якого є тестування. Студенти можуть в електронному вигляді використовувати лекції, презентації, електронні підручники, додаткові джерела інформації, словники, спеціалізовану літературу, тестові завдання, самостійні і контрольні роботи, мультимедійні інтелектуальні мінікурси, чати для поповнення знань в он-лайн, у режимі проектів на відстані,доступ до навчального серверу в університетській мережі і т. п.

Можливості комп`ютера дозволяють забезпечити оптимально організовану, програмно-керовану індивідуальну самостійну роботу студентів, спрямовану на розвиток їх інтелектуальних здібностей, розширення знань, формування професійних навичок, удосконалення самовиховання та самоосвітньої діяльності. Використання комп`юторних програм у  ВНЗ допомагає виховувати у студентів цілеспрямованість, сприяє поліпшенню їх пам`яті, підвищенню рівня самостійності, навичок самостійної роботи, аналізу, переробки професійної інформації. У професійному навчанні найбільш розповсюдженими є такі педагогічні технології, як модульне навчання, концентроване навчання, ігрові технології.

Використання змістових модулів у навчальному процесі ВНЗ має свої переваги: максимальна індивідуалізація навчального процесу, яка дозволяє розкрити особистісний потенціал студента в процесі роботи з комп`ютером; реалізація можливості алгоритмізації фахової підготовки, порційного засвоєння та закріплення нового матеріалу; цілісний контроль за якістю професійної підготовки.

З вищенаписаного є лише один висновок – освіта, яка не позначається на успішності громадян, ефективності економіки, не призводить до посилення позицій держави на світовій арені, не може вважитися якісною.

Слабка інтеграція освітньої і наукової діяльності в перспективі може привести до значного скорочення кадрового потенціалу наукової сфери. Це негативним чином впливає на готовність України до інтеграції у світовій освітній і економічний простір. [2]

Однією з основних стратегічних цілей для підвищення стандарту освіти є:

¾      забезпечення умов для задоволення потреб громадян в якісній освіті шляхом створення нових механізмів регулювання у сфері освіти;

¾      оновлення структури і змісту освіти;

¾      формування системи безперервної освіти.

Взагалі проблема освіти є однією з глобальних світових проблем. На думку вчених у системі освіти XXI століття будуть впливати на реалізацію ідей розвитку цілісної людської особистості такі тенденції:

Перша тенденція полягає в утворенні людини як найвищої соціальної цінності, тенденція стверджує створення нового зразка освіти.

Друга тенденція спрямована на формування духовності, культуру особистості, планетарного мислення.

Третя тенденція – національна спрямованість освіти, поєднання освіти з історією і народними традиціями.

Четверта тенденція – освіта не обмежується державним замовленням, а розширюється потребами в освіті, які приносять учні, їх батьки, учителі.

П’ята тенденція – акцентування на навчально-пізнавальну діяльність учня(студента).

Шоста тенденція – перехід від відтворення до розуміння, осмислення, комп’ютеризація і технополізація, які утворюють інтелектуальну діяльність людини .

Сьома тенденція – створення умов самоствердження, самореалізація і самовизначення особистості.

Восьма тенденція – рівноправні позиції між педагогом і учнем(студентом), таке перетворення пов’язане зі зміною ролей і функцій учасників педагогічного процесу.

Дев’ята тенденція – творча спрямованість освітнього простору

Десята тенденція – стимулювання, організація творчості, самостійна діяльність учня.[3]

В Україні повинні забезпечуватися прискорений, випереджаючий, інноваційний розвиток освіти. А також створення умов для розвитку, самоствердження самореалізації особистості протягом життя.

Освіта в Україні має перспективи розвитку лише за умов, коли вона розвивається за своїм змістом, характером, особливостями, в тісному поєднанні процесів навчання і виховання.

ВИСНОВКИ

У даній статті розглянуто проблеми освіти XXI століття, її тенденції і розвиток.

Незважаючи на складний економічний та політичний стани країни, людина має право на забезпечення його якісною освітою.

Рівний доступ для здобуття освіти забезпечується шляхом:

¾      збереження та розвитку єдиного освітнього простору;

¾      створення умов здобуття якісної освіти незалежно від місця проживання;

¾      створення умов для здобуття безоплатної вищої освіти на конкурсних засадах;

¾      забезпечення високої якості вищої освіти та професійної мобільності випускників вищих навчальних закладів на розвитку праці.

З цього всього можна зробити висновок, що освіта XXI століття – це далеко не лише надання знань і виховання особистості. Це фактор соціальної стабільності, економічного добробуту країни, її конкурентоздатність та національна безпека. Тому освіту не можна відносити до сфери відомчої чи галузевої політики. Тільки так можна забезпечити рівний доступ кожного громадянина до якісної освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1.        Кремінь В. В. Якісна освіта: вимоги ХХІ століття // http://www.dt.ua/3000/3300/53717/

2.        Беганська І., Садовська  Н. Проблема формування соціальних стандартів освіти // http://www.experts.in.ua/ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=11253/ 2008 р.

3.        Ковальчук Г. О. Конспект лекцій «Педагогіка» //http://readbookz.com/book/172/5413.html 2009 р.