УДК 681.188:069
В. А. Лужецький, В. М. Дудатьєва, В. С. Морозюк,
Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)
Поняття «безпека» охоплює широке коло інтересів як окремих персон, так і цілих країн. В усі історичні часи суттєву увагу приділяли проблемі інформаційної безпеки, забезпеченню захисту конфіденційної інформації від ознайомлення з нею конкуруючих груп.
З метою пізнання історії розвитку криптографії як науки, засобів які використовувались на різних етапах розвитку криптографії, на кафедрі захисту інформації створюється музей «Історії криптографії». Головною метою створення музею є гуманізація процесу підготовки технічних фахівців у галузі захисту інформації. Це буде забезпечено використанням матеріалів музею в процесі навчання, залученням студентів до створення музею та їх роботою в якості екскурсоводів. Крім того, музей забезпечить підвищення рівня профорієнтаційної роботи (постійна експозиція і організація екскурсій для школярів, абітурієнтів та самих студентів).
В експозиції музею будуть представлені такі розділи: «Криптографія давніх часів», «Криптографія ХІ-ХІХ ст.», «Криптографія Русі і Російської імперії», «Криптографія ХХ ст.».
У розділ «Криптографія давніх часів» буде наведено історичні відомості про Геродота, Цезаря, Цицерона, Сцитала, Лікурга, Гомера, Енея, Гектора, Геркулеса, Полібія.
Розділ «Криптографія ХІ-ХІХ ст.» знайомить з історичними джерелами та історичними відомостями з книг про творців шифрів того часу: Вашиян ан-Набаті, Шехаб аль-Кашканді, Абу аль-Ахмаді, Омара Хайяма, Леона Альберті, Тритемія, Белазо, Френсиса Бекона, Франкомасонів, Ардженті, Порта, Кардано, Тартальі, Віженера, Бофора, Фальконера, Кеплера, Галілея.
Розділ «Криптографія Русі і Російської імперії» буде представлений прикладами застосування кирилиці і глаголиці, інформацією про шифри, якими користувалися київські князі Святополк і Мстислав, царі Іван Грозний, Петро І, засобами шифрування, які запропонували математики Гольдбах і Ейлер, а також шифрами, які використовували дипломати Грибоєдов, Каржавіни і члени масонського руху.
Експозиція «Криптографія ХХ ст.». буде розповідати про шифратор «Енігма», шифратор Хагеліна, математиків Т’юрінга і Шенона, розвідників Рудольфа, Абеля, російських революціонерів та про фантастичні ідеї криптографії.
На сьогоднішній день підготовлений матеріал для відкриття І-ї частини музею «Криптографія давніх часів». В ньому будуть представлені шифри чотирьох авторів: диск Енея, лінійка Енея, прилад Сцитала, шифр Цезаря, квадрат Полібія.
З урахуванням того, що жоден університет України, а можливо і світу не має такого музею, можна стверджувати, що це надасть оригінальності Вінницькому національному технічному університету.
1. Башиш А.В., Шанкин Г. П. История криптографии. – М.: Гелиос АРВ, 2002. – 240 с.
2. Башиш А. В., Шанкин Г. П. Криптографія. – Аспекти захисту. – М.: СОЛОН-Р, 2002. – 512 с.
3. Бекль М. Ностардамус. – М.: Гелиос АРВ, 1995.
4. Берберова Н. Масонство в Росії. – М.: Гелиос АРВ, 1998.