УДК 378.147
Г. М. Мамус,
Тернопільський національний педагогічний університет (м. Тернопіль)
Інформаційні технології набувають усе більшого поширення в різних сферах освітньої та професійної діяльності. Їхні невичерпні можливості, розвиток комп’ютерних систем зв’язку сприяють формуванню інформаційного суспільства й висувають нові вимоги до освіти молодого покоління. Підготовка студентів інженерно-педагогічних факультетів повинна відбуватися з урахуванням досягнень і перспектив розвитку техніки й технології. Удосконалення рівня художньо-конструкторської, технологічної діяльності майбутніх педагогів з використанням інноваційних методів навчання передбачає врахування їхніх індивідуальних особливостей, закладає фундамент самоосвіти і саморозвитку. Використання комп'ютера як інформаційного, навчального та контролюючого технічного засобу сприяє вдосконаленню традиційних методик вивчення спеціальних дисциплін.
Науковцями дослiдженi питання проектно-технологічної діяльності; формування технiко-конструкторських знань i вмiнь; розвитку технiчного та творчого мислення, окремих компонентів технічних здібностей; технiчної обдарованостi та професійно-педагогічної творчості (А. Гедвілло, В. Гетта, В. Делік, І. Зельдіс, Б. Красовський, Г. Левченко, В. Моляко, В. Поляков, В. Сидоренко, Г. Терещук, Д. Тхоржевський та ін.). Заслуговують на увагу дисертаційні роботи, які висвітлюють окремі питання досліджуваної проблеми (Л. Денисенко, Н. Знамеровська, Б. Сіменач, Т. Тхоржевська, Л. Шпак та ін.). В останні роки в Україні та за її межами досліджуються психолого-педагогічні проблеми застосування в навчальному процесі інформаційних технологій (Ю. Горошко, Р. Гуревич, М. Жалдак, О. Жильцов, Ю. Жук, І. Забара, Н. Морзе, Т. Олійник, А. Пеньков, Є. Смирова, М. Юсупова та ін.). Питанням застосування мультимедійних технологій в освіті присвячено роботи українських та зарубіжних науковців, зокрема, М. Кадемії, Г. Кедровичa, О. Пєхоти, О. Полат, Г. Селевка, С. Сисоєвої, Л. Солов’йової, І. Роберт. Особливості використання інформаційно-комунікативних технологій відображено в роботах І. Альохіна, В. Горбенка, Г. Рубіна, Т. Сергеєва та багатьох інших учених-педагогів.
Виходячи із необхідності приведення системи освіти у відповідність до рівня розвитку науки і техніки; підготовки молоді до самовдосконалення в сучасному інформатизованому суспільстві; теоретичної і практичної актуальності й значущості проблеми підготовки студентів інженерно-педагогічних факультетів до конструкторсько-технологічної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін швейного виробництва, а також недостатньої її розробленості в педагогічному та методичному аспектах було обрано тему статті.
Мета статті – охарактеризувати можливості використання сучасних інформаційних технологій навчання в підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін швейного виробництва.
Нами визначено необхідні знання, вміння та навички, що є необхідними для успішного опанування студентами конструкторсько-технологічною діяльністю. Проте ефективність навчального процесу забезпечується системою дидактичних умов і сучасних засобів, які допомагають урізноманітнити заняття, зробити їх пізнавальними і більш цікавими, організувати самостійну роботу. Використання інформаційних технологій повинно бути своєрідним доповненням для підвищення ефективності навчання.
У сучасних умовах досить розповсюдженим є впровадження комп’ютера для створення підручників нового типу, так званих інформаційно-предметних комплексів. Такий електронний підручник з конструювання та технології виготовлення швейних виробів може складатися з таких модулів. Перший модуль містить робочу програму курсу й повний конспект лекцій. Наступний модуль дає можливість ознайомитися зі змістом, метою, завданнями, методичними вказівками до виконання кожної лабораторно-практичної чи практичної роботи. Третій модуль містить контрольні запитання, завдання до кожної теми курсу. У наступному модулі подано перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань; зміст запитань екзаменаційних білетів та задач. Вважаємо, що до такого підручника доцільно запропонувати додаткові наочні зображення, необхідні інструкційні карти, презентації, елементи мультимедійних технологій.
Мультимедійні засоби навчання дозволяють об'єднувати в одній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію. Досить різноманітними є дидактичні можливості та методичні варіанти застосування цих технологій. Їх можна використовувати перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці заняття, повністю або окремими фрагментами, у поєднанні з іншими засобами навчання і т. п.
Значна частина мультимедіа містить образну або умовно-графічну документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтерпретацію. Наприклад, для вивчення характерних ознак певного стилю сучасного одягу на екрані дисплея може бути зображення певних моделей одягу, їх колекції, а також окремі елементи, які відповідають вимогам одягу конкретного стилю (схематичне зображення силуетів; об’ємів, форм основних та неосновних деталей виробу; особливості покрою; різновиди оздоблення; доповнення і т.д.).
За допомогою динамічних екранних і знакових засобів можна відтворити художньо-образне відображення. Так, наприклад, у процесі проектування та виготовлення комплекту виробів доцільно добирати різні види моделей, їх покрої, довжину, ширину, властивості тканин, поєднання кольорів і т. п., приміряючи на конкретну зображену на дисплеї типову фігуру людини чи на фігуру з відхиленнями в будові тіла. Для проектування вдалої моделі одягу можна порівнювати зображені елементи композиції; добирати силуети, конструктивні лінії із врахуванням особливостей технологічної обробки.
Мультимедійні технології звільняють викладача від тривалих пояснень, наприклад, про особливості костюма певного сучасного стилю одягу, оскільки це достатньо повно розкрито за допомогою екранних і звукових засобів: є можливість поєднати не лише кольорові, яскраві та реальні зображення костюмів, а й супроводжувати зображення багатоаспектною довідковою текстовою інформацією, відповідними музичними вставками, телевізійними кліпами. Перед виконанням практичних робіт (пошиття деталей, вузлів, цілих виробів та їх художнього оформлення) можна подати перелік можливих способів їх технологічних обробок, а студент самостійно повинен вирішувати, який саме спосіб обрати. Отже, завдяки документальному зображенню й концентрованості викладу теоретичних відомостей студенти засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час.
Комп'ютерні технології підвищують якість наочності в навчальному процесі, зокрема на лекціях з конструювання швейних виробів (презентації; розрахунок графічних побудов; виконання складних креслень; зображення лекал; використання громіздких таблиць розмірних ознак фігури людини, прибавок на вільне облягання і т. д.). На заняттях з технології виготовлення швейних виробів доцільно подати зразки послідовності пошиття деталей, схематичне зображення повузлової обробки; особливості виконання певних операцій та ін. У результаті використання сучасних інформаційних технологій проявляється одна із основних переваг — можливість інтерактивності. Студенти можуть індивідуально змінювати налаштування, вивчати результати, а також відповідати на запити програми, встановлювати швидкість подання матеріалу, число повторень та інші параметри; впливати на засвоєння матеріалу, пристосовуючи навчальний процес під власні індивідуальні здібності та можливості. А це дозволяє в певних межах керувати надходженням інформації.
За допомогою інформаційних технологій студенти можуть ознайомитися з етапами проектування виробів на виробництві; обладнанням цехів, дільниць та з виконанням різних операцій на швейному підприємстві. Проглянувши відеофрагменти з основ організації конструкторської діяльності, вони можуть проаналізувати сучасні форми одягу з урахуванням основних інженерно-виробничих і художньо-естетичних вимог; використовувати закономірності формоутворення костюма, добирати доцільні методи технологічної обробки. Крім того, студенти повинні бути обізнані з використанням інформаційних технологій у швейному виробництві.
Одним із важливих компонентів сучасного виробництва є системи автоматизованого проектування (САПР). До найвідоміших належать програма перетворення формату деталей, система створення розкладок, програма дизайну в тривимірних координатах; система створення лекал. Використання комп'ютерної графіки в процесі проектування сучасного одягу значно полегшує підготовку графічних побудов конструкцій моделі та оформлення на неї технічної документації, звільняючи конструктора від трудоємних графічних операцій, скорочує термін виготовлення лекал і покращує їхню якість.
Впровадження системи автоматизованого проектування у процес створення одягу надає можливості використовувати готові стандартні елементи, вузли, деталі моделі; редагувати креслення (повернути його, перенести, змінити масштаб зображення; скопіювати його; отримати дзеркальне відображення окремих елементів (виточок, рельєфів, драпірувань). Це сприяє отриманню креслень високої якості, оформлених згідно з технічними вимогами стандартів. Крім того, графічна система надає доступ до внесення змін у креслення шляхом перетворення й редагування вже існуючої конструкції моделі.
На ефективність навчального процесу кардинально впливає застосування сучасних засобів обчислювальної техніки. На заняттях конструювання швейних виробів для вирішення конструкторських задач, проведення обчислень, побудови таблиць рекомендована прикладна програма Excel. Використання цієї програми скорочує витрати часу для складання технологічних, інструкційних карт під час пошиття та оздоблення швейних виробів.
Після вивчення тем, розділів відповідно до навчальної програми для контролю якості знань студентів доцільно проводити тестування. Актуальними є сучасні програми, які працюють у середовищі Windows. Залежно від особливостей теоретичного матеріалу можна використовувати різні форми тестових завдань: закрита, відкрита, на відповідність, на правильну послідовність і на причино-наслідковий зв'язок. При цьому, комп'ютерна система тестування повинна забезпечувати такі можливості: проведення роздільного тестування за декількома темами в рамках одного тесту; забезпечення випадкового вибору заданого числа питань з повного тесту; введення обмежень на припустимий час тестування; представлення (супровід) питання малюнком, аудіо- або відеофрагментом; проведення як відкритого варіанта тестування (користувачу показуються результати його тестування), так і закритого (без показу результатів); вибір режиму тестування – без повернення або з поверненням до попереднього запитання; відображення користувачу контрольної інформації про кількість запитань у тесті, номера поточного питання, кількості правильних відповідей; керований дизайн тесту (колір і зображення екрана), використання різних шрифтів для формування питань і варіантів відповідей тощо.
Для успішного оволодіння конструкторсько-технологічною діяльністю майбутні фахівці можуть використовувати один із таких сучасних напрямів інформаційних технологій навчання, як Інтернет. Користуючись його послугами, студенти виконують реферативні, творчі та інші роботи; здійснюють пошук і опрацьовують інформацію в межах навчального матеріалу згідно з вимогами програми. Враховуючи можливості Інтернету, майбутні фахівці не обмежені в обсягах інформації з будь-яких галузей знань, мають доступ до них у будь-який час та у будь-якому місці, можуть дистанційно навчатися.
Використання засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі впливає на методичну систему навчання: виникає потреба підготовки студентів до життя в інформаційному суспільстві; впроваджуються прогресивні форми навчання; ширше використовуються розвиваючі методи навчання.
ВИСНОВКИ
Отже, проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що сучасні інформаційні технології відкривають студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації; дозволяють реалізувати нові форми і методи навчання в процесі вивчення спеціальних дисциплін, а це дозволяє підвищити ефективність підготовки до подальшої професійної діяльності. Проте, вважаємо, що подальшої розробки потребують комп’ютерні навчальні програми зі спеціальних дисциплін швейного виробництва.