УДК 327-4
Л. С. Матлай,
Дипломатична академія України (м. Київ)
Забезпечення ефективних різносторонніх контактів з іноземними країнами потребує підтримки професійної дипломатичної служби, яка б максимально ефективно реалізовувала зовнішньополітичний курс держави, її національні інтереси. Виходячи з цього, зовнішньополітичне відомство Іспанії докладає максимум зусиль для створення високоефективного механізму підготовки, прийняття та просування рішень, що стосуються ключових питань глобальної та регіональної політики. Дипломати та політики постійно використовують аналітичні розробки науковців у галузі міжнародних відносин та міжнародного права, наукову та правознавчу експертизу. Iспанська управлінська система діє злагоджено, спираючись на багаторічний досвід прийняття зовнішньополітичних рішень, їх аналіз, планування та координацію. Цьому, в першу чергу, сприяє висока професійна підготовка фахівців у галузі міжнародних відносин.
Про дієвість іспанської дипломатії свідчать такі факти. По-перше, ця піренейська держава після тривалого періоду міжнародної ізоляції, спричиненого диктатурою А. Франко, змогла повністю інтегруватися до європейського співтовариства; нормалізувати свої зв’язки з країнами Середземного моря, Латинської Америки, Східної Європи; вирішити питання євроатлантичної співпраці. По-друге, значно активізувалися контакти Іспанії в економічній, політичній, культурній сферах із традиційними партнерами, а також були сформовані нові вектори дипломатії. По-третє, багато іспанських дипломатів в різні періоди працювали на важливих ключових посадах в ЄС, ОБСЄ, ООН, інших міжнародних організаціях, де ними висувалися різноманітні зовнішньополітичні ініціативи. Для прикладу, колишній міністр закордонних справ Іспанії Хав’єр Солана керував Північноатлантичним альянсом, відповідав за реалізацію зовнішньої і оборонної політики Європейського Союзу. Його колега - Фернандо Моран, був постійним представником Іспанії в ООН, впливово відстоював інтереси своєї держави як член Європейського парламенту, Конституційної Комісії ЄС. Нинішній міністр закордонних справ та співробітництва Іспанії Мігель Анхель Моратінос представляв ЄС на Близькому Сході, багато зусиль доклав для врегулювання арабо-ізраїльського протистояння. Іспанські дипломати внесли великий вклад у розбудову європейських інтеграційних процесів, становлення нової регіональної дипломатії. Відтак, історичний досвід Іспанії у підготовці кадрів для дипломатичних служб країни є повчальним та актуальним для молодих демократій світу, в тому числі й України.
Варто зазначити, що кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у 90-ті роки ХХ століття спонукали держави європейського континенту шукати шляхи подальшої модернізації своїх дипломатичних відомств, удосконалювати систему підготовки дипломатичних кадрів. Саме в ці роки освіта також стала об’єктом реформування, інтеграції та міжнародної співпраці. У 1998 році міністрами освіти Франції, Великобританії, Італії та Німеччини була ініційована інтеграція європейського освітнього простору, а Болонська декларація у 1999 році започаткувала процеси інтеграції в освіті Європи.
Приєднавшись до Болонського процесу, Іспанія включилась до розбудови інтеграційних процесів в освіті. На іберійській території, в м. Саламанка, де розташований найстаріший вуз країни, у 2001 році відбулася конференція ректорів понад трьохсот університетів Європи. Керівники вищих навчальних закладів задекларували пріоритетність розвитку освіти на основі наукових досліджень, узгодили механізми оцінювання знань студентів, підтвердження якості дипломів про освіту, тощо [1, с. 32-33]. Все ж для Іспанії, як і для більшості високорозвинених країн Західної Європи, Болонський процес не є пріоритетним напрямом розвитку науки й освіти, а лише одним з багатьох напрямів інтеграційних процесів.
На прикладі діяльності Дипломатичної школи в Мадриді, спробуємо показати механізми підготовки фахівців для дипломатичних та консульських служб Іспанії та інших держав, інтерналізацію та гуманізацію освітнього процесу.
Варто зазначити, що історію розвитку та становлення іспанської дипломатії глибоко дослідив іберійський вчений та дипломат, дійсний член Королівської академії історії, професор М. Очоа Брун у ґрунтовному дослідженні «Історія дипломатії Іспанії», яка вийшла друком у 1991 році в Мадриді [2]. Заслуговує на увагу стаття цього вченого «Дипломатична школа Іспанії: минуле та майбутнє» [3,p.5-13]. У згаданому творі висвітлена багаторічна історія навчального закладу. Багатий довідковий та статистичний матеріал про діяльність школи дипломатії в Мадриді зібрано у книзі науковців Х. Нейла та Л. Тогореса «Школа дипломатії. П’ятдесят років на службі уряду 1942-1992» [4].
Дипломатична школа в Мадриді – одна із перших дипломатичних шкіл світу, була створена у 1942 році. Її попередники - Вільний інститут вивчення дипломатії та Центр вивчення Марокко, які діяли ще з 1911 року під патронажем Королівської академії юриспруденції та законодавства (6, р.14-16). Іспанські дослідники теорії та практики міжнародних відносин Х. Нейла та Л. Тогорес у своїй книзі «Школа дипломатії. П’ятдесят років на службі уряду 1942-1992» пишуть: «Cтворення Дипломатичної школи сприяло якісному стрибкові у підготовці фахівців для успішної реалізації зовнішньої політики держави. Посилилися державна відповідальность за процеси відбору та створення резерву кадрів для проходження дипломатичної кар’єри. Зроблено прорив у розвитку інститутів, пов’язаних з модернізацією діяльності держави у міжнародному середовищі» [4, р.14 ].
З 1942 року Дипломатична школа готує кадри для закордонних посольств та консульств, міжнародних організацій; проводить перепідготовку та підвищення кваліфікації дипломатичних і консульських кадрів, які працюють у складі іспанського зовнішньополітичного відомства; організовує підвищення кваліфікації працівників інших державних органів, які займаються вирішенням питань зовнішньої політики; піідбирає кандидатів для дипломатичної служби; здійснює підготовку фахівців у галузі міжнародних відносин та зовнішньої політики для зарубіжних країн, в тому числі, перенавчання закордонних дипломатів; вивчає та узагальнює досвід зовнішньої політики і дипломатії Іспанії, країн Ібероамерики, інших зарубіжних держав. Цей навчальний заклад здійснює наукові дослідження у галузі міжнародних відносин, зовнішньої політики та дипломатії.
У післяфранкістський період, з консолідацією та демократизацією суспільства, було потрібно виховувати дипломата не як підданого диктатора чи партійного функціонера, а як самодостатню людину, повноцінного члена цивілізованого громадянського суспільства. Має рацію відома російська дослідниця, професор С. Пожарська, яка стверджує, що до моменту смерті Франко, університети Іспанії, що визначали політичну культуру країни, були ворожими правлячому режиму. Надалі випускники вузів створили новий політичний клас, систему цінностей, які не співпадали з орієнтирами режиму [5, c.13]. У роки правління демократичних урядів зростала зовнішньополітична культура, поволі зникали прояви елітарності та політичної індиферентності суспільства. Змінювалася і система підготовки кадрів для зовнішньополітичної діяльності. Дипломатична школа Іспанії намагалася зробити дипломатію відкритою для всіх соціальних класів. Школа виховувала професіонала і громадянина, відповідального за свої вчинки, який би міг авторитетно представляти інтереси своєї держави на міжнародній арені, гуманно та шанобливо ставитися до традицій, звичаїв та культури інших країн.
Школа дипломатії співпрацює з багатьма науково-освітніми закладами як на національному, так і міжнародному рівнях. Зокрема, Угоди про постійну співпрацю підписані між школою та Університетами Алкали, Мадриду, Університетом Карлоса ІІІ, Університетом Короля Хуана Карлоса І, Національним університетом дистанційного навчання. Випускники цих вузів мають змогу отримати ступінь магістра міжнародних відносин та дипломатії в Дипломатичній школі Мадриду.
Фахівці школи організовують та проводять різноманітні курси для Іспанського центру міжнародних досліджень, Національного інституту адміністрації, вищих учбових закладів, оскільки спеціалісти в галузі міжнародного співробітництва у вищезгаданих установах не завжди спроможні побудувати нові механізми співпраці, досить часто не володіють досвідом взаємодії з дипломатичними представництвами та консульствами інших держав, не ознайомлені зі структурою та принципами роботи закордонних колег, структурою національних діаспор у світі, потребами світових ринків праці, тощо. Школа разом з Іспанським центром міжнародних досліджень впровадили віртуальний курс про іслам, релігійні традиції мусульман.
З 2006 року Дипломатична академія плідно співпрацює з відомим Королівським інститутом Елькано. Спільні проекти дозволяють організовувати та просувати науково-дослідницьку, видавничу діяльність. Провідні фахівці-аналітики мають змогу друкувати результати своїх досліджень в електронних засобах інформації обох академічних партнерів. Співпраця матеріалізується також у спільному проведенні семінарів, конференцій з питань публічної інформації.
Дипломатична школа намагається всіляко сприяти суспільній інтеграції людей з обмеженими фізичними можливостями. З цією метою 31 березня 2006 року підписано Угоду між Дипломатичною школою та Національною організацією іспанських сліпих. Сторони домовилися об’єднати зусилля щодо залучення неповносправних до зовнішньополітичних процесів. Сліпі та слабкозорі члени суспільства мають змогу прослухати академічні курси з теорії міжнародних відносин, організації зв’язків з аналогічними міжнародними організаціями. Такі інноваційні гуманістичні проекти школи дипломатії підвищують авторитет учбового закладу серед простих громадян Королівства.
На міжнародному рівні Дипломатична школа налагодила різносторонні зв’язки з університетами країн Латинської Америки, Середземного моря, випускники яких нерідко стають слухачами магістерських програм в Мадриді. Іспанське зовнішньополітичне відомство, підтримуючи демократизацію та становлення громадянського суспільства в країнах Ібероамерики, бере на себе витрати з підготовки фахівців у галузі світової політики та дипломатії. З метою покращення кооперації науково-освітніх закладів обох континентів у 2003 році в Мадриді була створена Ібероамериканська асоціація дипломатичних академій. Науковці погодилися обмінюватися досвідом, розробляти та впроваджувати спільні науково-дослідницькі проекти.
На сьогоднішній день в Дипломатичній школі навчаються представники 49 національностей, серед них українці, росіяни, поляки, румуни, угорці, грузини. На курсах перепідготовки дипломатів підвищують свою кваліфікацію 47 іспанських фахівців, зокрема, 15 з них - жінки. Як засвідчив директор академії Ігнасіо Сагас Темпрано, школа велику увагу приділяє гендерній рівності, всіляко підтримує представництво жінок у дипломатичній та консульській кар’єрі (6, р.17). Дипломатична школа зараз знаходиться у структурі Міністерства закордонних справ та співпраці Іспанії та підпорядкована Субсекретаріату вищезгаданого міністерства. Слід сказати, що не один десяток українських науковців, дипломатів, викладачів іспанської мови та літератури пройшли магістерські програми саме в Дипломатичній школі в Мадриді.
Іноземні студенти та аспіранти мають змогу скористатися різними стипендіями, які надаються в рамках програми - Programas de Becas MAEC-AECI. Це спільна програма Міністерства закордонних справ та міжнародної співпраці (Ministerio de Asuntos Exteriores y de Cooperacion) і Іспанського агенства міжнародного співробітництва (Agencia Espanola de Cooperacion Internacional).
Варто звернути увагу на той факт, що в Іспанії надзвичайно строго контролюють якість навчальних програм учбових закладів. Державний Національний інститут якості та оцінювання - Instituto Nacional de Calidad y Evaluacion – постійно перевіряє та аналізує освітню і наукову діяльність учбових закладів, щорічно інформує громадськість про моніторинг та рейтинги університетів, друкує свої звіти про перевірки якості освітніх послуг.
Зауважимо, що в цій піренейській країні освіта має яскраво виражений державний характер, державні вищі навчальні заклади домінують над приватними. Слід сказати, що на сьогоднішній день в Іспанії функціонує 74 класичні університети і лише 19 з них є приватними навчальними закладами. Крім того, в державі існує достатня кількість університетських коледжів, вищих технічних та університетських шкіл. Добре відомий у світі Мадридський університет Комплутенсе. Це величезний науково-учбовий центр, до складу якого входять близько 30 науково-дослідних інститутів, десятки університетських шкіл, близько 20 факультетів. Одним із найпрестижніших учбових закладів є Університет Барселони. Цікавий факт, найстаріший університет Іспанії - Саламанки був заснований ще у 1218 році, що свідчить про давні традиції згаданого учбового закладу, видатну історію вузу, плеяду відомих випускників. Серед них корифеї світової літератури та театру - Лопе де Вега, Сервантес, Кальдерон та багато інших.
У 1980-2000 роках об’єм фінансування освіти в Іспанії зріс майже в десять разів. За кількістю студентів у вищій школі на одну тисячу жителів Іспанія займає одне із перших місць у світі. Основний демократичний принцип іспанської освітньої системи задекларував право кожного громадянина отримати освіту відповідно до здібностей і мати рівні можливості на ринку праці.
Проте нерозв’язаною для Іспанії, як і для усієї Європи, залишається проблема фінансування навчальних закладів. У більшості європейських країн студенти не сплачують за навчальні послуги, до таких держав належить і іберійська держава. Втім варто констатувати, що з приєднанням Іспанії до Болонського процесу, проходження більшості магістерських програм стало платним. До того ж, фінансування освітнього сектору державою зменшилося і становить набагато менше, ніж 3% ВВП. Отже, на думку впливового журналу “Економіст”, необхідно відновити рівновагу між двома важелями конкурентоспроможності європейського університету: автономією та достатнім матеріальним забезпеченням [7]. Це стосується і діяльності дипломатичної школи, оскільки її фінансування державою в останні роки також значно скоротилося.
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи, слід сказати, що за майже сімдесятирічну історію, Дипломатична школа Іспанії стала одним із провідних навчальних закладів світу, де готують фахівців в галузі міжнародних відносин та світової політики. Випускники цієї школи успішно працюють над просуванням привабливого образу Королівства за кордоном, вміло застосовуючи політику «м’ягкої сили».
ЛІТЕРАТУРА
1. Болонський процес: документи / Укладачі: З. І. Тимошенко, А. М. Грехов, Ю. А. Гапон, Ю. І. Палеха. – К.: Європейський університет, 2005. – 169 с.
2. Ochoa Brun, M. «Historia de la diplomacia Espanola».V.I.MAE, Madrid, 1991.
3. Ochoa Brun, M. La Escuela Diplomatica de Espana : Pasado y Presente. Cuadernos de la Escuela Diplomatica// Secunda Epoca.1988. – № 1. – P. 5 – 13.
4. Togores, L. E. y Neila, J. L.: La escuela diplomatica.Cincuenta anos de servicio al Estado 1942-1992, Edit. Escuela Diplomática, Madrid 1993. – P. 597.
5. Пожарская С. П. Гражданское общество в современной Испании // Пространство и время в мировой политике и международных отношениях : материалы 4 Конвента РАМИ. В 10 т. / под ред.А. Ю. Мельвиля ; Рос. ассоциация междунар. исследований. – М. :МГИМО-Университет, 2007. – Т. 7 : Испания и Латинская Америка в мировой политике / под ред. А. В. Шестопала, Л. С. Окуневой, С. М. Хенкина. – 148 с.
6. School of diplomatic // Al exterior Miradas, an informative diplomatic publication of the ministry of foreing affairs and cooperation, 2008. – № 6. – P.14 – 17. – Режим доступу до журн.:www.maes.es.
7. The Economist.1.05.2009.