УДК 378.147:744
ДИСТАНЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ З ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ ЯК СУЧАСНЕ ДЖЕРЕЛО НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
О. П. Мельник, Я. Г. Скорюкова, О. В. Слободянюк,
Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)
Процес інтеграції України у європейський освітній простір, інформатизація суспільства неможливі без створення і впровадження у систему освіти сучасних засобів навчання та інформаційно-комунікаційних технологій. Тільки за цих умов освіта буде відповідати соціально-економічним потребам розвитку суспільства, індивідуальним, загальноосвітнім і професійним потребам громадян. Тільки за цих умов національна система освіти забезпечить адекватне формування кадрової складової гуманістичної і соціально-економічної трансформації країни – розвиток особистості, створення ефективної економіки, розвиток громадянського суспільства і демократизації, європейської і світової інтеграції України [1, с.42]. Сучасним інструментом для досягнення цілей освіти є дистанційна освіта, яка відповідає принципам відкритої освіти та забезпечує їх реалізацію. Одним з визначальних принципів відкритої освіти є принцип гуманізації навчання. Сутність цього принципу полягає у поглибленні спрямованості навчання і освітнього процесу в цілому до людини, у створенні максимально сприятливих умов для оволодіння студентами соціально накопиченого досвіду, опанування ними обраної професії, розвитку творчої індивідуальності [1, с.50]. Але сьогодні дистанційне навчання навіть в західній системі освіти набуло поширення в основному в гуманітарній галузі, яка не вимагає організації викладання комплексу дисциплін для набуття інженерної практики проектування, що є необхідною умовою отримання інженерних кваліфікацій. Саме наявність фахових складових інженерної освіти стримує і ускладнює розвиток дистанційних технологій навчання при набутті інженерних освітньо-кваліфікаційних програм.
Для вирішення задач реформування освіти шляхом використання інноваційних технологій кафедра інженерної та комп’ютерної графіки Вінницького національного технічного університету створює дистанційні курси та проводить дослідження ефективності проведення дистанційних занять з ІКГ. При розробці повного спектра методичного забезпечення дисципліни пріоритетним є створення навчальних посібників, структура яких відповідала б особливостям побудови дистанційних курсів з ІКГ [2], а саме:
¾ представлення навчальних матеріалів у вигляді інформаційного, контрольного та підсумково-атестаційного блоків;
¾ структурування теоретичних матеріалів інформаційного блоку для студентів різних форм навчання, побудова відомостей згідно з принципами побудови дистанційних лекцій (оформлення та структурування навчального тексту, використання додаткових матеріалів, використання наочності, наведення прикладів, створення питань для самоконтролю тощо);
¾ організація контролю здійснюється з використанням контрольного блоку, що дозволяє: студентам очної форми самостійно оцінити рівень опанування ними того чи іншого розділу навчального матеріалу; викладачам оцінити рівень засвоєння матеріалу студентами;
¾ використання кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
¾ використання розробленої структури для побудови дистанційних курсів дисциплін технічного напряму.
Інженерна і комп’ютерна графіка належить до дисциплін, які складають загально інженерну підготовку спеціалістів із вищою технічною освітою. На жаль, середня школа зараз не забезпечує набуття майбутніми студентами початкових знань геометро-графічного напряму, які є базовими для опанування будь-якої інженерної спеціальності. Крім того, викладання дисципліни ускладнюється відсутністю у студентів першого курсу вищих навчальних закладів стійких навичок самостійної роботи.
Враховуючи вищезазначені особливості умов викладання авторами був розроблений навчальний посібник «Інженерна графіка. Дистанційний практикум. Частина 1. Прямокутні зображення тривимірних об’єктів». У цьому посібнику викладені основні методи відображення формоутворюючих елементів простору – точок, прямих, площин, методи геометричного моделювання, тобто створення об’єкта, що відповідав би наперед заданим умовам, складних фігур – багатогранників, кривих поверхонь, а також методи розв’язання на графічних моделях метричних та позиційних задач. Структура побудови посібника відповідає структурі дистанційного курсу «Інженерна графіка» (рис. 1).
Рис. 1. Структура побудови навчального посібника
Весь матеріал розподілено на 7 інформаційних модулів (ІМ), кожен з яких подано за наступною структурою: теоретичні відомості, комплект практичних задач з прикладами покрокового розв’язування типових задач, тест для самоперевірки (рис. 2).
Рис. 2. Структура побудови інформаційного модуля 1
Особливістю лекцій з ІКГ є те, що значна частина матеріалу – це графічні побудови, креслення. Теоретичний матеріал містить в собі основні поняття і положення інженерної графіки. Ця частина лекції повинна бути оформлена з використанням стилів текстового документа і мати вигляд конспекту лекцій (тобто інформація представлена стисло). Щодо графічного матеріалу, то представлення креслення має бути розділене на етапи (відповідно до того, як це креслення робить викладач). Після кожного етапу дається теоретичне обґрунтування виконаної дії. У лекціях повинно застосовуватися об’ємне (просторове) зображення графічного матеріалу (наприклад, положення точки у просторі, взаємне положення двох прямих і т.д.) [3].
Після вивчення кожної теми студенту пропонується комплект практичних завдань з прикладами покрокового розв’язування типових задач (рис. 3).
Рис. 3 – Приклад представлення задач для самостійного розв’язування
У кінці кожного інформаційного модуля студент виконує контрольний тест до вивченої теми (рис.4).
Рис. 4. Приклад представлення контрольного тесту до інформаційного модуля
Розроблений навчальний посібник, орієнтований на дистанційне опанування дисципліни, може бути використаний студентами очної форми навчання як засіб розвитку вміння самостійно здобувати знання та вміння використовувати їх у практичній діяльності. Необхідні організаційно-методичні умови для ефективної самостійної роботи забезпечуються викладачем за допомогою посібника:
¾ можливість самостійного вибору студентом навчальних завдань;
¾ можливість прийняття самостійного рішення про перехід до наступного етапу навчання;
¾ можливість самостійного планування свого часу.
Успіхи в самостійному опануванні окремих розділів та в цілому дисципліни сприяють підвищенню мотивації , яка лежить в основі успішного отримання освіти.
Навчальний посібник «Інженерна графіка. Дистанційний практикум. Частина 1. Прямокутні зображення тривимірних об’єктів» розроблено для підтримки навчання студентів різних форм навчання, значного розширення можливостей самостійної роботи, підвищення якості набуття знань та формування вмінь з інженерної та комп’ютерної графіки. Використання посібника при навчанні ІКГ дозволяє:
¾ створювати максимально сприятливі, демократичні умови для спілкування викладача та студентів за допомогою комп’ютерних технологій;
¾ використовувати дистанційну форму навчання для ефективної організації самостійної роботи студентів;
¾ підвищувати рівень самостійності виконання розрахунково-графічних завдань студентами за рахунок використання дистанційної форми навчання;
¾ надавати можливість послідовно оцінювати рівень підготовки з дисципліни;
¾ розширювати можливості для повноцінного сприйняття навчального матеріалу та створення умов для плідної праці й особистого розвитку студентів за рахунок вищезазначених факторів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: [Монографія] / Валерій Юхимович Биков. – К.: Атіка, 2008. – 684 с.
2. Мокін Б. І. Інтеграція дистанційної та традиційної форм організації навчального процесу / Мокін Б. І., Мельник О. П., Слободянюк О. В. // «Вісник ВПІ». – 2009. – № 2. – С. 115 – 119.
3. Слободянюк О. В. Особливості дистанційного курсу інженерної та комп’ютерної графіки / Слободянюк О. В.: Матеріали міжнародної НПК [«Гуманізм та освіта»]. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2004 р. – 299 с.