УДК 378.1
О. Д. Панкевич, Н. М. Слободян, Т. Ю. Вовк, О. І. Ободянська,
Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)
Однією із передумов входження України до єдиного європейського та світового освітнього простору є впровадження в систему вищої освіти України основних ідей, сформульованих Болонською декларацією 1999 року. Забезпечення умов для розширення мобільності представляє для України одне з найважливіших завдань її інтеграції до Болонського процесу. Це стосується студентів, викладачів і науковців України. Для найбільш оптимального переходу від існуючої системи освіти в Україні до новітньої, яка враховуватиме основні положення Болонського процесу, була розроблена модель кредитно-модульної організації навчального процесу [1].
Кредитно-модульна система (КМС) організації навчального процесу – це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць – залікових кредитів. Поширеною є кредитна система, яка ґрунтується на принципах Європейської кредитно-трансферної системи – ESTC. ECTS – англ. European Community Course Credit Transfer System – це кредитна система, якою передбачається спосіб вимірювання та порівняння навчальних досягнень і переведення їх з одного інституту до іншого. Ця система створена для забезпечення єдиної процедури оцінювання навчання за кордоном, вимірювання і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визнання і передачі від одного інституту іншому. Кредитна система може використовуватися всередині інституту, між інститутами однієї країни, а також між інститутами-партнерами з різних країн. Застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу надає можливість складання індивідуальних навчальних планів для окремих студентів [2].
Проведення педагогічного експерименту щодо запровадження КМСОНП було започатковано наказом № 48 від 23.01,2004 р «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу». А через рік наказом № 774 від 30.12.2005р «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу».
Кредитно-модульна система впроваджена у вищих навчальних закладах України з 2005-2006 н.р. Технологія КМС спрямована перш за все на те, щоб забезпечити студенту вільний вибір темпів, методів та засобів навчання, які б відповідали його індивідуальним фізичним та інтелектуальним можливостям.
Переважна більшість студентів-першокурсників – це випускники шкіл. Система отримання знань у традиційній шкільній формі та за КМС навчання у вищому навчальному закладі насамперед відрізняється тим, що за КМС підвищується роль самостійного оволодіння знаннями. Практика свідчить, що успішність та якість навчання студентів на перших курсах нижча ніж на старших. Чому? Для успішного використання КМС першокурсниками насамперед необхідна інформація про ступінь їх соціальної та психологічної готовності до нової системи навчання. Для виявлення причин нижчої успішності першокурсників, оцінки рівня готовності студентів до КМС та визначення заходів поліпшення навчання був проведений моніторинг.
Опитування було проведено за допомогою методу основного масиву. Було опитано 68 студентів першокурсників після першої сесії та проведено експертне оцінювання. Для визначення рівня адекватності вірності отриманих результатів анкетування пройшли також студенти четвертого курсу у складі 27 чоловік. Групу експертів склали троє викладачів-кураторів першокурсників. Були запропоновані наступні питання анкети:
¾ Чи легко Ви адаптувались до КМС?
¾ Хто більше допоміг розібратись в КМС? (викладачі, що ведуть заняття; куратор; спілкування з одногрупниками; спілкування зі студентами старших курсів; власний досвід)
¾ Що хотіли б змінити в КМС?
¾ Коли Ви досконало розібрались з КМС? (для 4-го курсу)
Аналіз отриманих даних показав, що 66% респондентів позитивно ставляться до переходу від шкільної системи навчання до КМС і вони легко адаптувалися вже після першої сесії, але 34% мають труднощі з оволодінням знаннями за КМС. На думку експертів, під час організації навчання за КМС у першокурсників виникають такі труднощі: недостатня поінформованість, яка тягне за собою незадоволення і прагнення щось змінити – 15% та неготовність самих студентів до навчання в умовах нової системи – 45%. Однією із змін, яку б внесли у КМС першокурсники, було б зменшення кількості годин, яка відділяється на самостійну роботу студента, але СРС є однією з основ оволодіння знань за кредитно-модульною системою. Причинами такої ситуації є: не завжди достатнє забезпечення навчальними та методичними посібниками; нерозуміння студентами необхідності самостійної роботи; недостатня ефективність контролю викладачів за виконанням самостійних завдань. Так маємо протиріччя – з одного боку студенти-першокурсники не готові (як правило психологічно) отримати знання шляхом самостійної роботи, а з другого боку – це один з основних методів оволодіння знань за КМС. Одним із шляхів виходу із зазначеного протиріччя, можливо, було б збільшення кількості консультацій у першокурсників як в аудиторній формі так і в дистанційній. Про потребу збільшення годин консультацій заявили і самі респонденти-першокурсники – 65%.
Респонденти повідомили, що найкраще подолати труднощі, які виникають на першому році навчання у вузі, допомагають куратори – 32%, викладачі – 23% та студенти старших курсів – 22%. В меншій мірі першокурсники покладають надії на власний досвід – 8% та допомогу зі сторони одногрупників – 15%.
Серед чинників, які впливають на ефективність навчання та кваліфікацію спеціалістів, експерти найвище оцінюють володіння практичними навичками та вміннями, спроможність до творчого і критичного мислення, до нестандартних рішень у професійній діяльності, засвоєння навчальних дисциплін, рівень професійної компетентності та комунікативні технології. Опитування висвітлило, ще одну проблему отримання знань, але вже респондентів-старшокурсників. На старших курсах студенти вже в повній мірі сприймають самостійну роботу як невід’ємну частину отримання знань та навичок, але 73% визначають, що успішність засвоєння знань значно поліпшиться при збільшенні саме практичних аудиторних годин по профільним дисциплінам.
1. Студенти першого курсу не завжди психологічно підготовлені до кредитно-модульної системи організації навчального процесу, яка передбачає самостійне вивчення значного матеріалу дисципліни.
2. Переважна більшість студентів визначила значну роль кураторів в психологічній підтримці.
3. Студенти мають потреби в збільшенні аудиторних та дистанційних консультацій викладачами.
4. Студенти старших курсів вважають доцільним для покращення якості навчання збільшення кількості практичних занять з профільних дисциплін.
ЛІТЕРАТУРА
1. Болонський процес: Документи / Уклад. З. І. Тимошенко, А. М. Грехов. – К., 2004. – 110 с.
2. Корольов Б. Методична складова Болонського процесу // Освіта. – 2004. – 2 – 9 черв. – С. 2.