УДК 004.032.6:378:811.161.2
ІГРИ ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)
Н. Й. П’яст, Л. В. Горчинська,
Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)
Сучасна концепція мовної освіти апріорно антропоцентрична: у наш час надаються переваги особистісно орієнтованому підходу до навчання, який зумовлює надання належного місця методам i формам навчання, сфокусованим на студентові, – диспутам, груповій роботі, рольовій грі, керованим дослідженням тощо, забезпечуючи перехід від авторитарної до гуманістичної освітньої парадигми. Дослідження вчених-педагогів свідчать, що зазначені методи i форми навчання успішніше формують не лише спеціальні вміння i навички, а й загальнонавчальні способи розумових дій – планувальні, мислительні, сприяючи розвиткові самокерувальних механізмів особистості.
Актуальність. В останні роки з'явився ряд праць, де обґрунтовано необхідність використання у вивченні мов різноманітних інтерактивних технологій і запропоновано ігровий матерiaл, який забезпечує студентам усебічний розвиток мовлення в умовах наближених до реальних, широке застосування на заняттях ситуативних вправ [1 – 12]. Усе це ще раз підтверджує тенденцію наближення процесу навчання до життя, отримання студентами саме тих знань з мови, документознавства, ділової етики, які нeoбxiднi їм для проживання в соціокультурному просторі України й подальшої фахової самореалізації.
Мета: продемонструвати можливості використання ігор на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням); дати опис деяких інтерактивних методів і прийомів навчання у вищій школі, а також висвітлити методику їх проведення.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових, симуляційних iгop, проведення дебатів, дискусій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу відповідної ситуації. Як свідчать дослідження вчених, інтерактивне навчання ефективно сприяє формуванню вмінь, навичок, виробленню гуманістичних установок на моральні цінності, створенню атмосфери співробітництва і сприятливого мікроклімату для розвитку самодостатньої особистості. Під час інтерактивного навчання студенти вчаться бути демократичними, вільно спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення [1 – 2, 4 – 6, 9, 11 – 12 ].
Не применшуючи ролі орфографії і пунктуації на основі традиційного зорового сприйняття тексту (запис із пропущеними буквами і розділовими знаками), не можна недооцінювати види робіт, які наближають заняття до природних умов мовленнєвої діяльності: це ситуативні вправи, ігри (імітаційні, ділові, рольові, командні сюжетні, ігри-вправи тощо), взаємоопитування в парах, творчі роботи різних форм i тематики.
Ігри – один з найактивніших методів навчання мові, який забезпечує не лише розвиток українського мовлення, формування й вдосконалення умінь i навичок комунікації українською мовою в різноманітних близьких до реальних ситуаціях, але й підвищенню зацікавленості студентів у вивченні української мови (за професійним спрямуванням). Викладач у грі може займати такі позиції: бути центром гри, її керівником і режисером; виконувати функції одного з гравців; бути cтopoннім спостерігачем.
Наведемо приклади застосування найпоширеніших ігор на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням).
Бліц-опитування (інтерактивну гру «Мікрофон») доцільно використати на етапі цілевизначення та планування заняття після оголошення теми й вступного слова викладача: «Скажіть, чого ви очікуєте від заняття, зважаючи на його тему. Ручка чи олівець виконуватимуть роль уявного мікрофона. Слово надається тільки тому, хто отримує цей уявний мікрофон. Ваші відповіді мають бути лаконічними і швидкими, вони не коментуються й не оцінюються».
Обов’язковим є візуальне сприйняття теми. Використання технології «Мікрофон» буде доречним під час вивчення теми «Стійкі словосполучення в українській мові. Фразеологічні звороти, їх використання у професійному спілкуванні. Джерела української фразеології».
Узагальненню й вдосконаленню знань з орфографії, лексикології, фразеології, документознавства тощо сприяє гра «3найди пару». Найчастіше практикуємо цю гру на етапах узагальнення й систематизації вивченого матеріалу, повторення на початку уроку та як орфографічну розминку. Цінність гри «Знайди пару» в тому, що вона вимагає від студентів застосування багатьох правил.
На дошці або на екрані (див. рис. 1) в колонку записано слова. Наприклад, синоніми – власне українські й запозичені слова. Студент чи студенти цi слова читають, з’єднують стрілочками, пояснюють, обґрунтовують, чому підібрано саме це слово в пару.
Рис. 1. Зображення з екрана
Можливий ускладнений варіант гри. У словах складних для написання, зображених на дошці чи екрані, пропущено літери. На столі викладача лежать картки, де теж слова із пропущеними літерами. Викликаний студент бере картку, міркуючи, куди записати слово, вставляє пропущені літери.
Іноді можна проводити цю гру у формі змагань між двома командами. Гра «Знайди пару» допомагає розвивати у студентів аналітичні здібності, формувати орфографічну пам'ять, навички знаходити мовні орфографічні явища, підвищує свідомість у застосуванні правил. Цю гру можна проводити як в усній, так i в письмовій формах. Вона сприяє підвищенню зацікавленості студентів у вивченні української мови (за професійним спрямуванням).
Гра-змагання. За п'ять хвилин написати якомога більше прикладів до вивченої теми, створити словниковий диктант, який потім напише студентська група. Наприклад: «Правопис прислівників», «Правопис слів іншомовного походження». Можна також дати завдання укласти тематичний словничок («Ділова телефонна бесіда», «Публічна промова», «На нараді»). Завдання можна ускладнити, запропонувавши ввести записані слова в словосполучення чи речення.
Гра «Четвертий зайвий». Завдання гравців – проаналізувати запропонований ряд із чотирьох елементів i назвати зайвий, тобто той, у якого немає ознаки, властивої іншим (див. рис. 2).
Рис. 2. Зображення з екрана
Свою відповідь студент обов'язково пояснює, тому що принципів відбору є кілька.
Учитель, дядько, м'ячик, сестра (назва неістоти серед назв істот, слово з апострофом).
Миш’як, комп’ютер, Лук’яненко, сек’юріті (власна назва серед загальних, слово українського походження серед запозичених).
Двері, шасі, таксі, візаві (відмінюваний іменник серед невідмінюваних, слово українського походження серед запозичених).
Еміграція, белетристика, сума, іммігрант (іменник у формі чоловічого роду серед іменників у формі жіночого роду, іменник з подвоєнням).
Ні се ні те; він такий як хліб м’який; закласти фундамент; ні Богу свічка ні чорту кочерга (відмінність у значенні, фразеологізм еквівалентний дієслову, решта – іменнику).
Вироблення умінь i навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення i створення власних висловлювань з дотриманням українського мовленнєвого етикету – одне з головних завдань навчання української мови (за професійним спрямуванням).
Заняття з української мови (за професійним спрямуванням) потрібно будувати так, щоб кожен з проведених видів роботи виконував свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, щоб студенти успішно оволодівали i діалогічним, i монологічним мовленням, спираючись на знання граматики, ситуацію спілкування, набували культури мовлення i спілкування. Програмою передбачено моделювання діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, що повністю відповідає меті й змісту сучасної мовної освіти та комунікативно-діяльнісному підходу до навчання. Відбувається навчання шляхом дій (чим ближча ігрова діяльність студентів до реальної ситуації, тим вища її навчально-пізнавальна ефективність).
Ігрова модель навчання покликана реалізовувати, окрім основної дидактичної мети, ще й інші завдання: допомогти розвинути творчу уяву; надати можливість зростанню навичок співробітництва в соціальному аспекті; надати можливість висловлювати свої думки.
Рольова гра – імітаційна форма активного навчання, що потребує менших затрат часу на її розробку та впровадження, i при розв'язанні психолого-педагогічних завдань i ситуацій є надзвичайно ефективною. Головна мета застосування цієї форми – розвиток у студентів аналітичних здібностей, прищеплення вмінь приймати правильні рішення.
Арсенал інтерактивних iгоp досить великий, але найбільш поширеними з них є моделюючі. Кожна така гра відбувається за певною схемою: студенти «вводяться» в ситуацію, на основі якої вони отримують нове завдання й виконують відповідні ролі. А після завершення сценарію – обговорення, рефлексія того, що відбулося, усвідомлення студентами отриманого досвіду на теоретичному рівні.
Створення ситуативних завдань є наслідком практичної реалізації теорії мовленнєвої діяльності з метою формування у студентів мовленнєвих умінь:
¾ урахування ситуації спілкування, адресата мовлення, мети та місця спілкування;
¾ уміння формувати задум майбутнього висловлювання, використовуючи лексичний, граматичний і матеріал з документознавства;
¾ уміння сформулювати тему, основну думку, форму та стиль висловлювання;
¾ уміння добирати потрібні мовні засоби для користування (синоніми, антоніми) з урахуванням ycix складників мовленнєвої ситуації.
Система ситуативних вправ має ряд переваг над звичайними навчальними вправами, тому що сама ситуація мовленнєвого спілкування сприяє усвідомленню основних граматичних понять, а вирішення граматичного завдання стимулює мовленнєву творчість. Доречними видаються такі завдання ситуативно-моделюючого характеру: привітання, комплімент; ввічлива відмова, неконфліктне заперечення; ввічливе попередження й нагадування; інтерв'ю; оголошення; реклама. На дошці чи на екрані – завдання (див. рис. 3).
Рис. 3. Зображення з екрана
Ситуативно-моделюючі завдання на заняттях з української (за професійним спрямуванням) мови відіграють важливу роль у процeci формування комунікативних умінь студентів, їхніх навичок культурного спілкування, оскільки ці завдання є проміжним етапом між теоретичними знаннями і практичним використанням у щоденних життєвих ситуаціях.
ВИСНОВКИ
Отже, при застосуванні iнтерактивних ігор виграє весь навчально-виховний процес, бо вони дають можливість залучити кожного учасника до обговорення проблеми, а це сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення, уміння доводити. Студенти набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям. Таким чином досягається головна мета інтерактивного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань i навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром» [12, 4].
Ha основі вивчення використання ігор на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) можна визначити такі переваги:
¾ Забезпечується інтеграція теорії і практики, зменшується відстань між теорією i практикою.
¾ Розвиваються навички комунікативного діалогічного спілкування.
¾ Зростає зацікавленість студента у використані додаткової cпeцiaльнoї лiтерaтypи.
¾ Розвиваються здібності учасників гри приймати рішення за умов неповної інформації; набувається досвід у вирішенні проблемних завдань.
¾ Вдосконалюються навички прийняття рішень в умовах обмеженого часу.
¾ Забезпечується активна участь студента в колективній справі, інтенсивний обмін досвідом i знаннями між учасниками команд, можливість для кожного з них порівняти свої знання і дії з іншими, а також уміння скоординувати ці дії.
І хоча інтерактивні ігри потребують значної кількості часу для підготовки як студента, так i викладача, проте результат від таких занять стає стимулом для подальшої викладацької роботи з цими методами навчання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ампілогова Л. Інтерактивні технології / Л. Ампілогова // Завуч. – 2004. – № 30. – С. 13 – 15.
2. Васильєва Н. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу / Н. Васильєва // Управління школою. – 2005. – № 34. – С. 18 – 22.
3. Вишнякова Л. Г. Использование деловых игр в преподавании русского языка как иностранного / Л. Г. Вишнякова. – М.: Изд.-во Моск. ун-та, 1987. – 110 с.
4. Інтерактивні технології на уроках української словесності / Укладач Раїса Орищин. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 106 с. – ISBN 966-07-0673-1.
5. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: методичний посібник / Авт.-укл.: О. Пометун, Л. Пироженко – К.: «А.С.К.», 2002. – 136 с.
6. Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії / С. О. Караман. – К.: Ленвіт, 2000. – 272 с.
7. Когут О. І. Інтерактивні технології навчання / О. І. Когут. – Тернопіль: Астон, 2005. – 203 с.
8. Освітні технології: навч.-метод. посібн. / [О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.]. – К., 2001. – 256 с.
9. Попова О. Ділова гра у роботі над мовленнєвою культурою студентів (до проблеми інтеграції курсів) / О. Попова // Українська мова і література у школі. – 2005. – № 4. – С. 50 – 52.
10. Рухленко Н. М. Игра «Определи пару» / Н. М. Рухленко // Русский язык в школе. – 2004. – № 3. – С. 60 – 61.
11. Шевцова Л. С. Методика застосування мовленнєвих ситуативних завдань: методичний посібник / Л. С. Шевцова. – Житомир, 2004. – 94 с.
12. Щербина B. I., Волкова О. В., Романенко О. В. Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури / В. І. Щербина, О. В. Волкова, О. В. Романенко. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 96 с.