УДК 378.147.811.111
В. О. Сенченко, Ю. В. Бойко,
Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)
Вступ. Вступ України до Болонського процесу потребує реформування системи вищої освіти відповідно до певних стандартів, прийнятих на європейському континенті. У рамках Болонського процесу українські вузи почали розробляти учбовий процес згідно з європейськими стандартами. Європейська інтеграція є необхідною умовою для становлення загальноєвропейської культури. І одним із найважливіших атрибутів культури є мова. В умовах розширення міжнародних зв’язків України з Європейськими країнами значно підвищуються вимоги до рівня знань з іноземних мов студентами і випускниками вузів.
Іноземна мова як предмет стала складовою частиною підготовки спеціаліста. Іншомовна підготовка фахівців технічних спеціальностей є одним із важливих складових сучасної системи вищої технічної освіти. Метою навчання іноземній мові у вищих технічних навчальних закладах є оволодіння іноземною мовою як засобом комунікації, так і набуття професійно спрямованої іншомовної компетентності шляхом розвитку та вдосконалення усіх видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, письма та аудіювання.
Постановка проблеми. Сучасний рівень розвитку суспільства потребує вирішення важливих завдань – вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців. Саме тому є доречним впровадження новітніх інтерактивних та інформаційних технологій у вищій освіті. В основу такого навчального процесу з використанням певних мультимедійних засобів закладено співробітництво й продуктивне спілкування, спрямоване на спільне розв’язання проблем, формування здібностей виділяти головне, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів.
Аналіз останніх досліджень. Зацікавленість щодо використання інтерактивного способу навчання почала з'являтися останніми роками. Питання про впровадження такої найсучаснішої технології було згадано у працях О. Пометун, Л. Пироженко, Н. Мурадової, В. Гузеєва та інших. В результаті певних досліджень був розглянутий механізм поєднання цілої низки компонентів навчального процесу. До таких компонентів можна віднести й пізнавальну мотивацію, й інтелектуальну активність, і самостійну роботу студентів . Зокрема О. Пометун та Л. Пироженко [3, с. 33] виділяють чотири групи інтерактивних технологій: інтерактивні технології кооперативного навчання; інтерактивні технології колективно-групового навчання; технології ситуативного моделювання; технології опрацювання дискусійних питань.
Мета статті. Довести необхідність застосування інтерактивного методу навчання як певної форми організації пізнавальної діяльності студента, що сприяє створенню комфортних умов навчання, за допомогою яких студент може відчути свій інтелектуальний рівень, і як результат цього свою успішність.
Виклад основного матеріалу. Інтерактивне («inter» – взаємний, «act» – діяти) навчання – є спеціальною формою діяльності. Це діалогове навчання, під час якого відбувається взаємодія викладача й студента [1, c. 4]. Така форма навчання передбачає взаємовплив учасників педагогічного процесу (студент-викладач, викладач – студент) через призму індивідуальності і особистого досвіду. Охарактеризувати інтерактивну взаємодію можна завдяки високому рівню інтенсивності спілкування її учасників, їхньої комунікації, обміну діяльностями і т. ін.
Невід'ємною складовою інтерактивного навчання є міжособистісна комунікація, яка може відбуватися за допомогою різних методів і способів. Але основною метою цієї комунікації залишається все ж таки здатність людини « приймати роль іншого», уявляти як вона сприймається партнером або партнерами по спілкуванню, і як результат цього інтерпретувати ситуацію і конструювати свої дії [2, c. 54].
Основним напрямком інтерактивного навчання є те, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії студентів і викладача. Така взаємодія може бути індивідуальною, колективною або груповою. У результаті правильно спланованої організації навчання формується атмосфера співробітництва та позитивного ставлення до процесу.
Однією з найважливіших форм інтерактивної методики є дискусія. Розрізняють такі види дискусій:
¾ «круглий стіл» - бесіда - дискусія, в якій на рівних бере участь невелика група студентів (до 5-ти осіб), відбувається обмін думками як між студентами, так і з «аудиторією»;
¾ «засідання експертної групи» — спільне обговорення висунутої проблеми учасниками групи (4-5 студентів з визначеним заздалегідь головою) та обговорення доповіді ( досить стислої, в якій кожен доповідач висловлює свою позицію);
¾ «форум» — обговорення, що нагадує «засідання експертної групи», у ході якого ця група обмінюється думками з «аудиторією»;
¾ «засідання суду» — обговорення, що імітує слухання справи у суді, на якому чітко розподіляються ролі всіх учасників [1, с. 12].
При викладанні іноземної мови у ВНЗ немовного профілю ми використовуємо всі види вище зазначених дискусій. Вибір типу дискусії відбувається виходячи з кількості студентів у групі, загального рівня знань і підготовки студентів [3, с. 17]. Будь-яка дискусія передбачає завдання й питання викладача, відповіді студентів. Головна роль у дискусії належить викладачу, де він є лідером, який повинен влучно поставити запитання, вести діалог, тримати паузи та очікувати відповіді. Краще використовувати питання відкритого типу, які будуть стимулювати студентів до пошуку й креативного мислення. На етапі вдосконалення мовленнєвих вмінь ефективним є метод проектів. Методика використання проектів значно змінює роль як викладача, так і студента. Викладач має навчити студента користуватись необхідною інформацією, працювати з нею, вибирати потрібні данні. Але найголовніше для викладача - вміти виконувати роль незалежного консультанта. Під час консультацій потрібно дати відповідь на запитання студента, але намагатися у жодному разі не підказувати. [2, с. 129]. Це є одним з прикладів індивідуального інтерактивного навчання.
Методи інтерактивного навчання допомагають надати кожному студенту увагу, зробити так, щоб його участь у опрацюванні матеріалу мала не пасивний характер, а активний. Під час групової роботи студенти мають можливість тісно спілкуватися один з одним, що сприяє навчанню культурі ведення діалогу, підвищенню мотивації студентів та їх подальшому прогресу.
Щоб продемонструвати доцільність використання інтерактивної методики, наведемо приклад практичного заняття з англійської мови при вивченні теми «To remedy Chernobyl», що передбачена навчальною програмою для 2-го курсу спеціальності «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». Метою заняття було: 1) формування у студентів глобального підходу до проблеми навколишнього середовища; 2) формування творчого критичного мислення через дискусію і презентацію особистої думки; 3) розвиток мовленнєвих умінь з даної теми.
Проведення заняття полягало в чергуванні певних етапів. Етапи змінювались чітко й послідовно. На уроці були задіяні всі види мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, письмо, говоріння. Потрібно звернути увагу на однин з етапів-аудіювання. Перед початком етапу аудіювання студентам була запропонована назва тексту «Ecological Catastrophes». І згідно з назвою студенти повинні були дати припущення про що можливо буде йти мова. Один за одним студенти висловлювали свої думки щодо поставленого мною запитання. Кожна відповідь мала починатися фразами, з попередньо вивчених уроків. Наприклад : «I think», «To my mind», «I consider», «I suppose». Після прослухування тексту студенти мали дати відповідь на поставлені запитання по тексту. І наприкінці етапу аудіювання студентам був запропонований один з інтерактивних методів роботи-дискусія. Як було згадано вище, існує чотири типи проведення дискусії. І на мою думку, більш доречним стало використання дискусії під назвою «форум», тобто обговорення, у ході якого студенти обмінювалися думками один з одним і з викладачем. Тематика такого обговорення стосувалася надання певних рішень, щодо уникнення екологічних катастроф.
Отже, використання саме такого підходу було спрямоване не тільки на повторення раніше вивчених лексичних одиниць, а також і дозволило активізувати увагу й мислення студентів, надало можливість проявити креативний підхід і підвищило пізнавальний інтерес. Цей метод мав виховний характер і гуманний підхід, оскільки сприяв небайдужому ставленню до проблем навколишнього середовища й до екології в цілому.
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи все вище сказане необхідно наголосити на тому, що використання інтерактивних методик на заняттях з іноземної мови має тільки позитивні наслідки. Такі методики передбачають величезний потенціал для реалізації освітньої, виховної та розвивальної мети. Інтерактивні методики сприяють правильному розвитку комунікативних умінь студентів, їх творчого і критичного мислення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Пометун О. І., Ремех Т., Панченков А., Навчання в дії: навч. - методичний посібник — К: Видавництво АПН, 2003. – С.12.
2. Полат Є. С. Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти. – М.: Академія, 2000.
3. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. – Видавництво А.С.К., 2004. — 192 с. )
4. Кларин М. В. Инновации в обучении: метафоры и модели. Анализ зарубежного опыта – М: Наука, 1997. – 223 с.
5. Короткова М. В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках английского языка. – М.: Изд. ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 256 с.