Т. В. Сердюк, А. В. Сердюк,
Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)
Діяльність економістів-менеджерів в будівельній галузі вимагає специфічних знань. Управління підрядною будівельною організацією має певні особливості, які визначаються специфікою діяльності такого роду підприємств.
Кінцевим продуктом виробничого процесу будівельної фірми як товар є об'єкт завершеного будівництва. Крім того, у вигляді товару підрядна будівельна організація пропонує покупцю (замовнику) певний комплекс виробничих послуг (покрівельні, оздоблювальні роботи, утеплення, водо- та газозабезпечення, ремонтні роботи тощо) і виступає на конкретному сегменті будівельного ринку як сервісне підприємство. Окремі будівельні підприємства мають виробничу базу для виготовлення будівельних матеріалів і по суті виступають як промислові підприємства, що реалізовують свою продукцію або куплену у інших виробників за оптовими цінами. Потужні будівельні організації мають в своїй структурі проектні групи, підрозділи, які виконують інженерні вишукування та інше.
Таким чином, крупна сучасна будівельна організація часто поєднує в собі одночасно риси та функції, притаманні промисловому підприємству, торгівельній фірмі і підприємству з широким спектром послуг. Це суттєво ускладнює саму структуру підприємства та процес управління ним. З одного боку, самостійне виконання підприємством максимальної кількості функцій, необхідних для створення будівельного продукту, може сприяти економії коштів, часу, забезпеченню кращої якості цих процесів, зниженню ризиків через диверсифікацію діяльності тощо. З іншого – розміри та складність побудови організації можуть ускладнювати процес та ефективність управління нею і вимагають від менеджерів, особливо найвищої ланки, прояву найкращих професійних якостей. Адже виробничий процес в будівництві характеризується іноді значно складнішими та чисельнішими порівняно, наприклад, з промисловим підприємством, господарськими зв’язками підприємства з іншими учасниками інвестиційно-будівельної діяльності, до яких можна віднести:
¾ інвесторів, які виступають в ролі кредиторів, замовників, покупців тощо (фізичні та юридичні особи);
¾ проектувальників;
¾ виробників матеріальних та технічних (технологічних) ресурсів;
¾ будівельно-монтажні організації, які поєднують діяльність інвесторів, замовників, проектувальників, постачальників матеріальних ресурсів;
¾ інноваційні організації, в яких розробляються науково-технічні новинки з метою їх наступного використання в процесі створення основного капіталу;
¾ транспортні організації, логістичні фірми та інші.
Крім того, слід не забувати, що на перших та останніх етапах організації будівництва будь-якого об’єкту будівельне підприємство має пройти досить складний та тривалий шлях спілкування з держаними інститутами на предмет отримання необхідних дозволів, рішень тощо, що практично відсутнє в промисловому виробництві.
В цілому при підготовці менеджерів в сфері будівництва необхідне врахування таких особливостей управління підприємствами в будівельній галузі, як:
¾ недосконалість і нестабільність правової бази будівельного сектора економіки, внаслідок чого достатньо вільно трактуються і постійно міняються державні і регіональні «правила гри»;
¾ відсутність достовірної інформації про стан будівельного ринку;
¾ вирішальна роль суб'єктивного чинника у виборі замовником підрядної будівельної організації, коли визначальним фактором виступає особистість керівника, попередній досвід спільної роботи, рекомендації загальних знайомих, матеріальна зацікавленість осіб, уповноважених ухвалювати рішення про вибір підрядника;
¾ високий ступінь фінансових і іміджевих ризиків: при виконанні будівельних робіт на об'єкті будь-яке значне порушення термінів, гарантій, або якості робіт ставить підприємство на грань банкрутства і приводить до безповоротної втрати позитивного іміджу як самою фірмою, так і її керівництвом;
¾ низька гнучкість будівельної організації (підготовка додаткового виду послуг, як товару, зокрема, нових будівельних технологій і матеріалів, займає великий період часу, необхідний для вивчення, вибору, освоєння, навчання персоналу і попереднього практичного відпрацювання);
¾ яскраво виражений колективний характер роботи (в підрядній будівельній організації неможливо виділити жодної структурної ланки, що не впливає на кінцевий результат діяльності підприємства).
Чітка структурна побудова організації дає можливість правильно зрозуміти і розставити пріоритети в роботі, раціонально розподілити функціональні обов'язки між підрозділами підприємства і здійснювати контроль за їх виконанням. Ефективність управління цілком і повністю залежить від спроможності управлінського апарату поєднати розуміння тенденцій економічних процесів у всіх підрозділах підприємства з одного боку та ззовні підприємства з іншого.
Враховуючи вище зазначене, для сучасних будівельних підприємств надзвичайно актуально чітко бачити себе на ринку, що вимагає розробки відповідної стратегії розвитку, місії підприємства, причому її реалізації мають чітко відповідати та підпорядковуватись маркетингова, фінансова та операційна стратегії.
Оскільки конкуренція в багатьох сегментах будівельного виробництва досить сильна, а поняття «імідж» для будівельного підприємства - фактор надзвичайно важливий, актуальним стає освоєння підприємством нових методів та інструментів планування, виробництва, контролю тощо. Наприклад, на відміну від іноземних фірм, для багатьох вітчизняних будівельників питання дотримання термінів будівництва хоча вже і не пустий звук, але все рівно на практиці вирішується дуже складно. Від сучасного менеджера ця проблема вимагає не просто знань планування та організації будівельного процесу, а наявності відповідних сучасних інструментів планування та контролю, до яких можна віднести, наприклад, спеціальне програмне забезпечення для календарного планування будівництва (програмних продуктів з управління проектами є чимало, найвідоміша – Microsoft Project). В Вінницькому технічному університеті студенти спеціальності «менеджмент будівництва» знайомляться з подібними програмними продуктами (Project Expert, Time Line).
Переважна більшість будівельних підприємств стикається з проблемою забезпечення трудовими ресурсами: є проблеми і в наймі потрібної кількості, і в кваліфікації, спостерігається висока плинність кадрів тощо. Її вирішення вимагає від менеджерів кваліфікованого управління персоналом - починаючи від найму і закінчуючи розробкою системи мотивації праці. До речі, в цьому суто економічному питанні знання технічних особливостей будівельного процесу є абсолютно не зайвим.
Досить специфічним в управлінні будівельним підприємством є використання маркетингових інструментів як дослідження ринку, так і розробки маркетингової стратегії, що зумовлюється особливостями самого продукту, ступенем прозорості даного ринку та високим ступенем участі в інвестиційно-будівельних процесах державних інститутів.
ВИСНОВКИ