УДК 378+681.3
О. І. Сіянов,
Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)
Сучасна форма здобуття освіти у вигляді дистанційного навчання [1–3] все частіше знаходить застосування в навчальних закладах, обладнаних потужними персональними комп’ютерами, підключеними до глобальної мережі Інтернет. Формуються та впроваджуються в навчальний процес курси дисциплін з різних галузей знань та напрямів підготовки. Не винятком є й розробка і впровадження дистанційних курсів зі спеціальності «Промислове та цивільне будівництво».
Загальновідомо [4], що кожна будівля або споруда складається з окремих елементів, які називаються конструкціями. Нині більшість з них виконуються з металу. Саме завдяки металевим конструкціям можна отримати унікальні за розмірами та геометрією мости, опори повітряних ліній електропередачі, просторові покриття тощо [5].
У зв’язку з цим виникла потреба в розробці дистанційного курсу «Металеві конструкції (спеціальна частина)», який передбачав ознайомлення із загальними відомостями, конструктивними рішеннями та основами розрахунку спеціальних металевих конструкцій.
Курс включав описову частину, лекції, практичні роботи, індивідуальні завдання з варіантами до них, додаткові матеріали, тест.
Кожна частина дистанційного курсу демонструвала шляхи вирішення окремих задач конструкторського напрямку та дозволяла оволодівати знаннями та навиками в області загальних понять та розрахунку спеціальних металевих конструкцій.
Зокрема описова частина курсу присвячувалась формулюванню мети і задач, вимогам до знань та вмінь, змісту, інструкціям, опису системи поточного і підсумкового контролю, організації вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою, переліку інформаційних джерел з гіперпосиланнями на авторські науково-методичні праці та Інтернет-сторінку розробників програми “ЛИРА”, тлумачному словнику термінів.
Лекції будувались за такою схемою:
¾ мета і задачі;
¾ лекційний матеріал;
¾ підсумок;
¾ контрольні питання;
¾ джерела інформації;
¾ глосарій.
Матеріал лекцій супроводжувався розрахунковими схемами, рисунками, таблицями, формулами та гіперпосиланням на авторський навчальний посібник, розміщений в глобальній мережі Інтернет. Текстова частина кожної лекції розбивалась на параграфи і розкривала її зміст в доступній та зрозумілій формі.
Практичні роботи формувались у такий спосіб:
¾ мета і задачі;
¾ порядок виконання та звітування;
¾ практичний матеріал;
¾ підсумок;
¾ контрольні питання;
¾ джерела інформації.
Практичні роботи передбачали перевірку навиків роботи з прикладною комп’ютерною програмою «ЛИРА» шляхом моделювання, розрахунку, візуалізації отриманих графічних і табличних результатів та виведення їх на друк. Більша частина практичних робіт присвячувалась просторовій стрижневій системі, решта стосувалась суцільної циліндричної системи. Для зручності виконання кожного етапу практичних робіт використовувались наочні кольорові вікна прикладної комп’ютерної програми «ЛИРА».
В джерелах інформації наводились гіперпосилання на друковані авторські методичні вказівки та Інтернет-сторінку групи супроводу програми «ЛИРА».
На підставі навиків, отриманих на практичних роботах, пропонувалось виконання двох індивідуальних завдань за встановленим порядком, варіантами основних схем та таблицями вхідних даних. Наприкінці індивідуальних завдань наводились контрольні питання для самоперевірки. Список літературних джерел містив гіперпосилання на розміщені в мережі Інтернет авторські методичні вказівки та офіційний сайт групи супроводу програми «ЛИРА».
Окремо наводились додаткові матеріали дистанційного курсу, які включали презентацію і відео-файли просторового блоку та структурного покриття з демонстрацією обертання в тривимірному зображенні по 20 секунд кожний.
Презентація, яка виконувалась в програмі MS PowerPoint у вигляді слайдів, включала:
¾ мету і задачі;
¾ сфери застосування;
¾ варіант 3D-зборки блок-секції;
¾ результати розрахунку трьох покриттів за допомогою програми “ЛИРА”;
¾ порівняння витрат матеріалу і вартості з типовим проектом;
¾ перспективи використання в конкретних об’єктах будівництва;
¾ напрямки реалізації ідеї широкого впровадження просторового блоку для різних форм і сфер застосування структурних конструкцій.
Просторовий блок і структурне покриття для презентації і відеофайлів моделювались в програмі 3D-MAX з використанням ефектів тривимірного та перспективного зображення. Представлення моделей здійснювалось з урахуванням форми профілю елементів та матеріалу.
Підсумковий контроль дистанційного курсу проводився у вигляді тесту, який містив 30 питань і охоплював весь наведений матеріал. На кожне питання давалась одна спроба. Час на вибір відповідей не обмежувався.
ВИСНОВКИ
Розроблений дистанційний курс «Металеві конструкції (спеціальна частина)» створений у формі, доступній для ознайомлення із загальними відомостями, конструктивними рішеннями та основами розрахунку спеціальних конструкцій з металу.
Структура курсу включала описову частину, лекції, практичні роботи, індивідуальні завдання з варіантами до них, додаткові матеріали, тест. Крім того, кожна з наведених частин курсу формувалась за зручною загальноприйнятою структурно-логічною схемою.
Курс містив контрольні питання, тлумачний словник термінів і супроводжувався гіперпосиланнями на друковані та розміщені в Інтернеті авторські наукові та навчально-методичні праці.
Значна частина курсу присвячувалась роботі з прикладною комп’ютерною програмою «ЛИРА», за допомогою якої виконувались процеси моделювання, розрахунку та візуалізації отриманих результатів.
Набуті знання перевірялись шляхом виконання двох індивідуальних завдань за встановленим порядком, варіантами основних схем та таблицями вхідних даних.
Наочність курсу забезпечувалась презентацією в програмі MS PowerPoint і відеофайлами просторового блоку та структурного покриття. Їх побудова в тривимірному та перспективному зображенні здійснювалась комп’ютерними засобами програми 3D-MAX з урахуванням профілю елементів та матеріалу.
Якість отриманих знань виявлялась шляхом проходження підсумкового контролю у вигляді тесту.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротенко Н. Г. Дистанційне навчання: Умови застосування. Дистанційний курс: Навчальний посібник. – 2-е вид. / За ред. В. М. Кухаренка. – Харків: НТУУ “ХПІ”, “Торсінг”. – 2001. – 320 с.
2. Агапонов С. В. и др. Средства дистанционного обучения. Методика, технология, инструментарий / Под ред. З. О. Джалиашвили. – С.-Пб.: БХВ-Петербург, 2003. – 336 с.
3. Азаров О. Д., Гороховський О. І. Особливості розробки курсу для дистанційного навчання / Збірник матеріалів третьої міжнародної конференції «Інтернет-освіта-наука-2002», том 1. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2002. – С. 180 – 183.
4. Голосов В. Н., Ермолов В. В., Лебедева Н. В. и др. Инженерные конструкции. Учеб. для вузов / Под ред. В. В. Ермолова. – М.: Высш. шк., 1991. – 408 с.
5. Свердлов В. Д., Сіянов О. І. Спеціальні металеві конструкції. Частина 1. Навчальний посібник. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 54 с.