УДК [811:378]:004
І. С. Степанова, С. С. Никипорець,
Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)
Комунікативна компетенція базується на мовленнєвій компетенції, тобто вмінні висловлюватися, сприймати висловлювання іноземною мовою на основі сформованих навичок і умінь у використанні елементів мовної системи: лексики, граматики, фонетики. Формування комунікативної іншомовної компетенції передбачає комплексно побудовану роботу над усіма видами мовленнєвої діяльності на всіх етапах навчання. Основним принципом сучасної методики викладання іноземних мов у всьому світі визнається комунікативний підхід.
Комунікативний підхід до формування іншомовних компетенцій в процесі викладання іноземних мов обґрунтовано і проаналізовано в роботах таких науковців, як С. Ю. Ніколаєва [1], Є. І. Пасов [2], Є. С. Полат [3], Г. О. Снігур [4] та інших. Досить давні традиції має такий підхід і в закордонних дослідженнях. [5]
Саме цей підхід покладено в основу лінгводидактичної компетенції, що реалізується в практиці викладання іноземних мов за професійним спрямуванням у більшості технічних університетів України, зокрема у Вінницькому національному технічному університеті. Основну мету навчання можна визначити як досягнення студентами такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для спілкування в усній (говоріння, аудіювання) та писемній (читання, письмо) формах у межах професійноорієнтованих комунікативних сфер, а також тематики ситуативного мовлення на основі вивченого мовного й мовленнєвого матеріалу.
Підготовка аспірантів та здобувачів наукового ступеня до складання іспиту кандидатського мінімуму – це завершальний етап вивчення іноземної мови в технічному ВНЗ. Навчання має комплексний характер, передбачає розвиток навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності з акцентом на читання, оскільки уміння знаходити й оперативно аналізувати інформацію є неодмінною умовою успішної науково-дослідної роботи. Досить високий рівень розвинутості мовленнєвих навичок і знання мовного матеріалу аспірантами, розуміння важливості іншомовної компетенції для написання дисертації й майбутньої кар’єри створюють позитивну мотиваційну базу і сприяють творчій співпраці викладача з групою на принципах взаємозбагачення.
Проте вимоги до рівня інформаційної компетенції викладача суттєво підвищуються, і без допомоги електронних ресурсів не обійтися. Уміння користуватися глобальною комп’ютерною мережею Internet є однією з найважливіших складників фахової компетентності в сучасному інформаційному суспільстві. З кожним днем в Інтернеті зростає кількість сайтів, корисних у вивченні іноземних мов, які успішно використовуються викладачами для пошуку автентичних текстів з різних галузей знань (як правило, з аудіофайлами), граматичні довідники, підручники, практично безмежна кількість текстів.
Навчаючи аспірантів і здобувачів письма, викладач зосереджується в першу чергу на стандартах Academic Writing. Тут корисно як ознайомлення із структурними елементами, найуживанішими кліше тощо, так і з реальними статтями зарубіжних учених, які можна знайти на сайтах ІЕЕЕ та інших організацій: http://www.ieee.org/portal/site, http://www.equipmenttraderonline.com, http://www.abb.com, http://www.commax.com/Front/Korean/Product/main.asp.
Уміння проаналізувати наукові тези або статтю, визначити її релевантність і корисність для конкретного дослідження є важливою загальнодидактичною навичкою, яка формується під час роботи аспірантів над рефератом з прочитаної оригінальної літератури.
Спільно з науковими керівниками аспіранти самостійно знаходять інформацію, що висвітлює стан розробленості проблеми дослідження в закордонній науці. В умовах ВНТУ це такі джерела інформації, як http://www.science.ie, http://www.sciencemag.org, http://www.science.org, http://www.nsf.gov/index.jsp, http://www.nla.gov.au/oz/sciencew.html, http://www.sciencedaily.com, http://www.cultureandrecreation.gov.au/articles/scienceinaustralia, http://scienceindustry.com.au, http://www.crdf.org,.
Навчання аудіювання – один з найскладніших видів роботи, який у ВНТУ має особливе значення, оскільки аудіювання лекції з фаху і складання її конспекту є одним із завдань кандидатського іспиту. Текст лекції повинен відповідати певним вимогам, зумовленим особливостями сприйняття на слух. У процесі підготовки використовуються тексти загальнонаукового, науково-популярного характеру, статті з Вікіпедії, різних енциклопедій, наприклад, http://en.wikipedia.org/wiki/Main_page, http://www.science.dke-encyc.com, ebooks@infobasepublishing.com, http://chelseahouse.infobasepublishing.com, http://www.schoolscience.co.uk.
З часом починається робота над суто науковими, фаховими повідомленнями, матеріалами галузевих міжнародних конференцій, симпозіумів тощо, які можна дістати за адресами: http://www.ntpo.com, http://www.keystonesymposia.org, http://www.af-acad.bg/en/pg750.html, http://www.sgem.org, http://science-community.org/conferences, http://www.scientificamerican.com, http://cooperation.epfl.ch/page70491.html, http://www.euroscicon.com, http://www.acfas.org/lasvegas, http://www.webofconferences.org.
Навчання говоріння тісно пов’язане з відпрацюванням навичок аудіювання, на завершальному етапі вивчення мови передбачає максимально можливе спілкування не лише з викладачем мови та одногрупниками, а також з провідними фахівцями ВНЗ, які володіють іноземною мовою та, звичайно, носіями мови.
Час від часу такі можливості з’являються під час конференцій, форумів, які проводяться в університеті, до участі в яких запрошуються іноземні дослідники. Це випадкові нечасті нагоди для студентів та аспірантів отримати досвід реального іншомовного спілкування, які залишаються в пам’яті, в першу чергу, як психологічний шок.
Інтернет надає нові широкі можливості спілкування (як письмового, так і усного), для професійно спрямованої комунікації – це електронна пошта, skype, on-line спілкування, численні чати та конференції. Спілкування через Інтернет може ефективно застосовуватися як складник навчального процесу через незрівнянно вищий рівень психологічного комфорту, відсутність бар’єрів, які завжди стають на заваді в ситуації безпосереднього реального спілкування. Безперечно, такі форми розвитку навичок говоріння суттєво інтенсифікують навчання, сприяють активізації студентів, підвищують інтерес до вивчення іноземної мови.
Одним з проблемних, пошукових і, безперечно, перспективних методів сучасної лінгводидактики є метод проектів як ефективна форма організації самостійної роботи студентів та їх самовдосконалення, як це підкреслюється в Рекомендаціях Ради Європи з мовної освіти [1]. Цей метод, давно усталений за кордоном, у першу чергу в США, у нас набува популярності лише в останнє десятиріччя. Значущість цього методу в мовній підготовці аспірантів зумовлена його великим потенціалом у розвитку навичок дослідницької роботи: відбору необхідної інформації, аналізу, узагальненню фактів, формуванню гіпотез, висновків тощо. Метод проектів ставить і певні вимоги до викладача. Е. С. Полат [3] визначає основні передумови до використання методу проектів у навчальному процесі, серед яких такі:
¾ наявність значущої в дослідницькому і творчому плані проблеми (або завдання), що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для їх вирішення;
¾ практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
¾ самостійна діяльність студентів;
¾ структуризація змістовної частини проекту (з розподілом на етапи);
¾ використання дослідницьких методів: визначення проблеми, висунення гіпотези рішення, обговорення методів дослідження, оформлення результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коригування, висновки (використання в ході дослідження методу «круглого столу», статистичних методів, творчих звітів і презентацій, переглядів і т. п.).
Метод проектів сприяє формуванню інформаційної культури, а також комунікативної компетенції майбутніх інженерів-науковців, завдяки додатковим можливостям, які надає використання ресурсів Інтернету. Проектне завдання розраховане на те, що необхідну інформацію аспіранти шукають у глобальній мережі, отримують найновіші дані, працюють у команді, вчаться планувати й організовувати діяльність у групі. Досвід виконання таких проектів, як презентації своєї кафедри, спеціальності, наукової школи, власного наукового дослідження свідчить про позитивне ставлення аспірантів до такого виду роботи.
Виконання проектів країнознавчої тематики (знайомство з відомими університетами, дослідницькими інститутами, відомими фірмами-виробниками) підвищують рівень обізнаності аспірантів, що неможливо без використання таких ресурсів, як електронні енциклопедії Британіка та Енкарта, сайти: http://education.yahoo.com/reference/encyclopedia, http://www.encyclopedia.com, http: en.wikipedia.org./wiki/Main_page, http: www.w3.org/pub/DataSources/bySubject, http: www.gu.edu.au/gwis/hub, http://encyclopedia2.thefreedictionary.com, http://www.dke-encyc.com, http://www.whfreeman.com/eesee/eesee.html.
Важливим аспектом мовної підготовки аспірантів взагалі й виконання проектів зокрема є налагодження творчих зв’язків кафедри іноземних мов з випускними профільними кафедрами університету, з науковими керівниками аспірантів і здобувачів.
ВИСНОВКИ
У ВНТУ ця співпраця стосується, у першу чергу, формування інформаційної культури. Наукові керівники, серед яких чимало людей, що добре володіють англійською мовою, знаються на фаховій літературі, періодичних виданнях, Інтернет-джерелах у відповідній галузі і допомагають аспірантам зорієнтуватися в інформаційному просторі. Ці фахівці також залучаються до перевірки рефератів з прочитаної оригінальної літератури і як члени екзаменаційної комісії беруть участь у іспитах з кандидатського мінімуму. Саме співпраця з профільними кафедрами може забезпечити дослідницький, креативний характер навчання, хоча роль викладача-мовника не стає від цього другорядною, адже саме він володіє ключем, що відкриває шлях до інформаційних скарбів, що містяться зокрема в електронних ресурсах.
ЛІТЕРАТУРА
1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти. Науковий редактор С. Ю. Ніколаєва. – К., Ленвін, 2003.
2. Пасов Е. І. Коммуникативный метод обучения иностранным языкам. – Просвещение, 1991.
3. Полат Е.С. Интернет на уроках иностранного языка. // ИЯШ. – 2001. – № 2, 3.
4. Снігур Г. Нові тенденції в комунікативно орієнтованому викладанні французької мови. – Львівський національний університет ім. І. Франка, 2002.
5. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мови. – Oxford University Press. – 1998.