УДК 378:331.101.262
ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ – ОСНОВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ УКРАЇНИ
І. В. Заюков,
Вінницький національний технічний університет (м. Вінниця)
Для реалізації стратегічної мети України – побудови інноваційно-інвестиційної моделі розвитку – необхідно проаналізувати, які фактори цьому будуть сприяти. Загальновідомо, що найважливішими факторами, які забезпечують конкурентні переваги економіки, є наука, освіта, культура, технології. Саме освіта спрямована на формування, розвиток трудового потенціалу України та побудову ефективної моделі «економіки знань». Від освіти, особливо вищої, залежить майбутній розвиток науки, технологій, у тому числі інформаційних, рівень підготовки фахівців та робітників тощо.
Вагомий внесок у дослідження освітнього фактору розвитку трудового потенціалу та економіки України зробили вітчизняні науковці С. Бандур, Д. Богиня, О. Грішнова, Б. Данилишин, Г. Дмитренко, М. Долішній, Е. Лібанова, Л. Лісогор, О. Макарова, С. Ніколаєнко, В. Новіков, В. Онікієнко, І. Петрова, В. Покрищук, В. Савченко, М. Семикіна, Л. Ткаченко та інші.
Метою роботи є дослідження перспектив підготовки фахівців з інформаційних технологій як важливої складової розвитку економіки знань.
Відомо, що обсяг знань, накопичених людством, подвоюється кожні 2 - 3 роки, а в сфері реалізації інформаційних та комп’ютерних технологій ще швидше. Тому освіта є основою формування професійного успіху кожного працівника та є фактором підвищення його добробуту. Оскільки в основі розвитку світової економіки покладено інформаційні технології, то для України вкрай важливо розвивати більш потужно галузь інформаційних технологій.
У США, за оцінками Бюро обліку трудових ресурсів цієї країни, потреба у фахівцях з інформаційних технологій (ІТ) зростатиме швидше попиту на фахівців більшості інших професій аж до 2014 року. А за даними [1] розподіл загальної кількості робітників у таких країнах світу як США, Великобританія, Франція, Японія, Індія та Бразилія, праця яких пов’язана з інформаційними технологіями, наведено на рис. 1.
Рис. 1. – Розподіл загальної кількості робітників в розвинених країнах в сфері інформаційних технологій, %
З рис. 1 видно, що найбільша кількість робітників, які працюють в сфері інформаційних технологій, це користувачі персональних комп’ютерів (ПК) – 77 %, а найменша – розробники програмного забезпечення (3%). За даними [1] у 2010 році нестача сертифікованих спеціалістів з інформаційних технологій у промисловості Європи буде становити понад 5 млн. осіб. Тому для побудови «економіки знань» в нашій країні потрібно потужніше використовувати в усіх сферах суспільного життя інформаційні технології, а головним джерелом розвитку мають бути сучасні знання, у тому числі в сфері ІТ. В основі забезпечення їх розвитку лежить ефективна освітня концепція «навчання впродовж життя», а система вищої освіти при цьому відіграє вирішальну роль.
Отже, стратегічним завданням вищої освіти має стати забезпечення економіки України висококваліфікованими фахівцями з ІТ, а для цього необхідно мати, по-перше, сучасне ліцензійне програмне забезпечення; по-друге, кошти на його закупівлю, по-третє, викладачів, які б навчали цим інформаційним технологіям студентів.
Реалізація сучасних інформаційних технологій у вищих навчальних закладах освіти вимагає з’ясування декількох проблемних аспектів. По-перше, вирішення питання забезпечення інтелектуальних прав власності. За результатами дослідження «Міжнародного індексу прав власності», за рівнем забезпечення прав власності Україна посідає 58-е місце. Критична ситуація склалась у царині авторських та суміжних прав. В Україні витрачається приблизно 27 млн. грн. (еквівалент 3,4 млн. євро) винагороди, а в країнах Європейського Союзу набагато більше. Наприклад, у Польщі – 67 млн. євро (населення – 38 млн. осіб), в Угорщині – 38 млн. євро (населення – 10 млн. осіб), у Чехії – 27 млн. євро (населення – 10,3 млн. осіб), у Литві – 3,7 млн. євро (населення – 3,4 млн. осіб). На рис. 2 [2] наведено аналіз винагород за використання прав інтелектуальної власності в європейських країнах з розрахунком на одну особу.
Рис. 2 – Винагорода авторам за використання прав інтелектуальної власності в європейських країнах на одну особу, євро
Отже, з рис. 2 видно, що на одного громадянина в Україні припадає найменша сума винагороди за використання прав інтелектуальної власності у порівнянні з іншими європейськими країнами. Так, порівняно з Угорщиною в 54,3 раза менше; Чехією – 37,4; Литвою – 15, 42; Польщею – 17,28 разів. Крім того, за даними [2], в Україні 3% економіки грунтується на об’єктах права інтелектуальної власності, а у країнах Європейського Союзу – 60–65%, внаслідок чого Державний бюджет країни недоотримує мільярди гривень. Так, нині втрати авторів комп’ютерного програмного забезпечення сягають 9623 млн. грн., а загальна сума втрат від невиконання норм законодавства України становить 28611 млн. грн., із яких Державний бюджет України недоотримав 1719 млн. грн.
Отже, сьогодні вкрай важливо дотримуватися прав інтелектуальної власності, у тому числі на програмне забезпечення, яке використовуються в навчальному процесі у вищих навчальних закладах України. З іншої сторони, для підготовки висококваліфікованого спеціаліста з інформаційних технологій необхідно використовувати сучасне комп’ютерне програмне забезпечення в навчальному процесі, що вимагає значних витрат, а в сучасних соціально-економічних умовах обмеженості державного фінансування вищим навчальним закладам важко знаходити кошти на його закупівлю. Тому потрібно шукати шляхи вирішення цієї проблеми.
Ефективно цю проблему вирішив Вінницький національний технічний університет, який співпрацює з компанією Microsoft, яка в рамках реалізації освітніх проектів надала можливість безкоштовно використовувати сучасне програмне забезпечення. Компанія Microsoft є лідером у галузі розробки інформаційних технологій, які вона розповсюджує за допомогою концепції освіти протягом всього життя (life-long learning) і орієнтується на довготривалу співпрацю з фахівцями, надаючи їм необхідні можливості для навчання та працевлаштування.
Завдання підготовки сучасних фахівців з інформаційних технологій компанія Microsoft вирішує шляхом створення на основі вищих навчальних закладів Академій інформаційних технологій Microsoft. Їх основне завдання – здійснювати навчання студентів найсучаснішим інформаційним технологіям, інформувати про нові розробки у цій галузі, об’єднувати учнів у єдиний інформаційний простір і надавати їм додаткові можливості щодо обміну інформацією, розвитку кар’єри тощо. В роботі [1] проаналізовані можливості, які надає компанія Microsoft через мережу ІТ Академій Microsoft студенту:
¾ організовувати процес навчання у навчальному класі з сучасними комп’ютерами та ліцензованим програмним забезпеченням;
¾ орієнтуватись серед надзвичайного різноманіття сучасних інформаційних технологій та знайти свою нішу;
¾ вивчати сучасні інформаційні технології, слухати лекції та отримувати консультації кваліфікованих спеціалістів, що пройшли сертифікацію компанії Microsoft, а після закінчення навчання самим пройти сертифікацію;
¾ безкоштовно отримувати для вивчення в домашніх умовах на персональному комп’ютері широкий спектр ліцензованого програмного забезпечення;
¾ отримувати навчальні матеріали та засоби дистанційного навчання обраним технологіям, включаючи тестування для самоперевірки.
ВИСНОВКИ
Отже, в основу розвитку економіки знань має бути покладено концепцію «навчання впродовж життя», а важливим фактором її розвитку – підготовка сучасних фахівців з інформаційних технологій, що вимагає вирішення актуальних та гострих питань, у тому числі проблеми використання прав інтелектуальної власності, пошуку джерел фінансування витрат на закупівлю сучасного програмного забезпечення для вищих навчальних закладів. Перспективним напрямком вирішення вищенаведених проблем є пошук сучасних моделей підготовки фахівців з інформаційних технологій з використанням конструктивного співробітництва університетів з провідними комерційними організаціями світу, що підтверджує досвід співпраці Вінницького національного технічного університету з компанією Microsoft.
ЛІТЕРАТУРА
1. Яремчук Ю. В університеті відкрито ІТ академію Microsoft / Ю. Яремчук // Імпульс. – № 1. – 2009. – С. 3 – 6.
2. Скрипник О. Патент на сало / О. Скрипник, О. Сова // Дзеркало тижня. – № 4. – 2009. – С. 12.